Головна » Про систему захисту прав людини

Про систему захисту прав людини

   Реальність прав людини, гарантованих Конституцією та міжнародними угодами нашої країни, підтверджується наявністю засобів реалізації цих прав і можливість захисту у випадку їх порушення. Для забезпечення реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина, Конституцією і законодавством України передбачено можливість здійснення громадянами певних дій, а також утворення системи органів держави, призначенням якої є допомога громадянам у реалізації і захисті їх прав та свобод.

   Конституція України передбачає можливості здійснення громадянами дій, що спрямовані на захист своїх прав і свобод. Зокрема, захищати життя і здоров’я своє, інших людей від протиправних посягань (ст. 27, ч.2 і ст. 55, ч.5); об’єднуватися в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод (ст. 36, ч.1); проводити збори, мітинги, походи і демонстрації (ст. 39); направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади (ст. 40); захищати в суді свої права і свободи (ст. 55,ч.1 і 2); звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (ст. 55, ч.3); звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ або органів (ст. 55, ч.4).

   Водночас Конституція України гарантує можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатно первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу.

   До складу державних органів, які, згідно з Конституцією, зобов’язані захищати і гарантувати права і свободи людини належать: 1) Верховна Рада України; 2) Президент України; 3) Кабінет Міністрів; 4) центральні та місцеві органи державної виконавчої влади; 5) органи місцевого самоврядування; 6) органи міліції; 7) служба безпеки; 8) прокуратура; 9) суд, який діє відповідно до загальних принципів судочинства, визначених у ст. 129 Конституції України.

   Також варто відзначити, що з 1 січня 2013 року розпочав роботу Центр по наданню безоплатної вторинної правової допомоги. Таким чином, можна констатувати, що в нашій країні починає працювати нова система захисту прав людини, схожа до тих, що існують у розвинутих демократичних країнах. Зрозуміло, що робота цієї системи ще далека від досконалості. Але якщо громадянське суспільство буде пильно слідкувати за її роботою і допомогати її вдосконаленню, то вона, без сумніву, з часом буде працювати краще.