Артур Василевський: «За рік зроблено більше, ніж за п’ятнадцять попередніх»
Депутат міської ради Артур Василевський обраний за партійним списком ВО «Батьківщина», заступник голови фракції цієї політичної сили, заступник голови постійної депутатської комісії міської ради з питань комунального майна і приватизації. Працює заступником директора ДКП «Луцьктепло». Із 2006 року – голова Волинської обласної організації спілки офіцерів України.
– Артуре Улдисовичу, як ви ставитеся до звітів депутатів, у тому числі в пресі?
– Насамперед поздоровляю всіх дівчат та жінок із дійсно весняним святом – 8 Березня. Бажаю вам усім щастя, здоров’я, добра та любові. Хай у ваших домівках завжди панують мир та злагода. Хай збуваються всі ваші мрії, а мета, яку ви ставите перед собою, завжди досягається. А тепер повернемось до вашого питання. У Законі «Про статус депутатів місцевих рад» не сказано, яким чином депутат повинен звітувати перед своїми виборцями. Я вважаю, що звітую перед людьми, коли зустрічаюся із ними на місці – у тому чи іншому мікрорайоні, у дворі, на підприємстві – і допомагаю їм вирішити якесь наболіле питання. Кожна така зустріч, яких я маю дуже багато, то і є мій маленький звіт. Хто не хоче так працювати, а натомість дуже прагне звітувати, то він сам про себе статтю напише, на радіо чи на телебачення проб’ється, зробить із себе героя, напише про себе що завгодно. Простіше, звичайно, піаритись біля мікрофона під телевізійні камери і порушувати питання зовсім далекі від інтересів громади, ніж відстоювати, скажімо, будівництво водогону, необхідність впорядкування дворової території. Більшість депутатів міськради – порядні і принципові, але, на жаль, є і такі, що намагаються показати себе борцями за ідею, забуваючи про реальні проблеми громади. Цей самопіар добре видно зі сторони.
– Що вважаєте головними здобутками міської влади за рік?
– Лучани про це говорять, і я особисто так вважаю, що за рік у місті зроблено набагато більше, ніж за п’ятнадцять-двадцять попередніх. Реального господаря у нас не було. Було бажання прийти до влади, вирішити свої інтереси, а про місто ніхто й не дбав. Нинішній міський голова Микола Романюк, скажу чесно, справжній хазяїн. За рік вирішити стільки проблем, які не вирішувалися роками, і зробити так, щоб люди відчували задоволення від того, що проживають у такому гарному місті – це дуже велика справа. Більшість депутатів підтримують міського голову і його дії на благо громадян міста. Якщо такими темпами місто розвиватиметься надалі, то Луцьк справді буде європейським містом. При умові, якщо не заважатимуть оті самопіарники, про яких я говорив. Дуже добре, що добудовано таки пішохідний міст над залізничними коліями. Намагаючись перетнути їх, загинуло дуже багато людей. Колишні градоначальники дивилися на це крізь пальці, попередній міський голова висловив навіть думку, що цей міст взагалі потрібно демонтувати, бо він не функціональний. Позиція була недалекоглядна. Сьогодні цим мостом і вдень, і вночі користується дуже багато людей. Друга важлива справа – впорядковано Театральний майдан. На ньому відбуваються всі значні святкування. Чи не кожен лучанин проходить через центр міста. Соромно було дивитися на руйнацію, яка там була. Наразі викладено бруківку, відремонтовано театр. Залишилося ще забрати «корито» на місці, де був хоч якийсь, але фонтан, і центральна площа стане ще гарнішою.
– Який ваш улюблений куточок у місті?
– Люблю бувати в центральному парку імені Лесі Українки. Це гарне місце відпочинку для багатьох лучан. Знову ж таки великою заслугою міського голови є те, що він знайшов меценатів, які безоплатно встановили лави і змонтували освітлення в парку. Там увечері страшно було ступити на центральну алею. Вічно били ліхтарі і перекидали лави. Тепер центральний вхід облагороджено. Люди сім’ями гуляють алеями допізна. Дуже багато лучан відпочивають тут у вихідні. Була проблема, що через автомобілі, які пролітали на швидкості, не можна було спокійно перейти через вулицю Глушець. На одній із сесій я запропонував встановити світлофор на переході. Зараз там встановили так званих «лежачих поліцейських». Машини хоч-не-хоч пригальмовують. Все ж таки пішоходам безпечніше. У парку розпочалася реконструкція. Якби і в минулі роки там робилося щось, то не допустили б до такого запустіння. Звісно, там дуже велика територія і багато коштів потрібно, щоб впорядкувати парк, але бажання щось змінити у ньому дуже багато значить.
– Чи не заважає політика господарці, як ви вважаєте?
– Я завжди підтримував політичні заяви і звернення, які спрямовані на підтримку та розвиток демократії в Україні. Вважаю, що фракція ВО «Батьківщина», яка здобула найбільшу підтримку лучан, повинна дотримуватися партійної та фракційної дисципліни і бути послідовною та монолітною. Також завжди підтримував і буду підтримувати всі ініціативи депутатів, незалежно від того, з якої вони фракції або партії та які погляди сповідують, якщо ці ініціативи будуть на користь міської громади та сприятимуть розвитку нашого міста. Заважає вирішувати господарські проблеми міста не політика, а політиканство. На жаль, деякі депутати, прикриваючись політикою, захищають тільки свої власні інтереси, намагаючись втягнути свідомих депутатів у протистояння, діючи за принципом «розділяй та володарюй». Наприклад, міський голова Микола Романюк має добрі стосунки із головою облдержадміністрації Борисом Клімчуком, і завдяки такій співпраці на ремонт доріг у місті Луцьку були залучено додатково декілька мільйонів гривень із державного бюджету, то потрібно тільки вітати таку співпрацю. Адже наш місцевий бюджет не потягнув би такого навантаження. Насамперед це зроблено в інтересах всіх лучан. То чому я повинен бути в опозиції до них щодо вирішення господарських питань на користь громади міста, тільки тому, що вони з іншого політичного табору? Я підтримую співпрацю будь-яких партій і представників різних гілок влади, якщо вона спрямована на користь людей і благо нашого міста.
– У депутатських запитах ви не раз порушували питання ремонту доріг та дворової території. Навіть не гадалося, що ви так високо оцінюєте зроблене.
– За рік із ремонту доріг виконано трирічну програму. Це факт, що зроблено, як ніколи, багато. Але я завжди кажу, що потрібно контролювати якість робіт. У своїх депутатських запитах я порушував проблему недоброякісного ремонту на вулиці Московській. У 2011 році двічі проводився ремонт дорожнього покриття на цій вулиці. І обидва рази ремонт зроблено вкрай погано. На минулій сесії я вже втретє звернувся із запитом до міського голови, який стосувався ремонту цієї вулиці. Микола Романюк пообіцяв, що з настанням весни ми разом виїдемо на місце і подивимося, що потрібно зробити на цій вулиці. Кошти великі витрачаються на ремонт, але й контролювати роботу дорожників потрібно. – Чи не мешкаєте ви на вулиці Московській, що стільки уваги приділяєте її ремонту, бо й таке враження може скластися у виборців? – Я мешкаю на іншій вулиці, у Привокзальному районі. Люди просто зателефонували мені і розповіли про свою проблему. Навіть не знаю, чому саме до мене звернулися. – Чи нема такого округу або мікрорайону, за який ви відповідаєте або опікаєте його більше? – Я обраний депутатом за партійним списком. Переймаюся усім містом. Перед виборами, за рішенням бюро нашої партійної організації, був закріплений за мікрорайоном Вересневе і займався вирішенням проблем його мешканців. У мажоритарному виборчому окрузі №1 перемогла мій однопартієць Наталія Бунда. Вона дуже активно працює на цьому окрузі. Завдяки її зусиллям вже завершено будівництво водогону, проведено ремонт і освітлення окремих вулиць, відкрито дільничний пункт міліції, готується проект прокладання каналізаційних мереж. Це дуже складний мікрорайон. Але треба сказати, що і міський голова Микола Романюк, і депутати разом працюють над тим, щоб у Луцьку відбувалися зміни на краще у різних мікрорайонах, щоб жоден мікрорайон не був обділений увагою. Ось і в нинішньому році дороги ремонтуватимуть і на Вишкові, і на Гнідаві, і в мікрорайоні Балки. Це правильний підхід. Тільки, ще раз повторюся, потрібно контролювати якість робіт та ефективність використання бюджетних коштів.
– Під час своєї діяльності депутати не раз нарікають, що на окремі їхні звернення і запити не реагують належним чином виконавчі органи ради. Чи є така проблема?
– Я уже два рази виступав із запитами на сесії, щоб облаштувати тротуар біля державного архіву на вулиці Ветеранів. Там чомусь так склалося, що пліт перенесли до дороги, тротуару як такого нема. Діти йдуть до школи по проїзній частині дороги. Я раз звернувся до департаменту ЖКГ і вдруге, але чомусь у відповіді мені відписують, що ця огорожа встановлена законно. Я про це і не запитував. Я подавав звернення, як облаштувати тротуар так, щоб діти могли безпечно пройти до школи. Тож і виходить, що у депутатських запитах ми намагаємося вирішити питання, із якими до нас звертаються виборці, а виконавчі органи нам відповідають, що «апельсини потрібно вантажити бочками». Якби цим перейнялися чиновники і якби цими дорогами йшли їхні діти, то це давно було б зроблено.
Вів інтерв’ю Михайло СВІТЛІКОВСЬКИЙ
Джерело: «Луцький замок», 08.03.2012 р.