Члени виконкому звернулися до Кабінету Міністрів України щодо запровадження адресної соціальної допомоги замість пільг
На розгляд членів виконавчого комітету під час сьогоднішнього засідання внесено питання «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо запровадження адресної соціальної допомоги замість пільг». Проект рішення та текст звернення підготовлено департаментом соціальної політики міської ради. Члени виконкому вирішили не заслуховувати доповідача, а відразу проголосували за проект рішення.
Так, у тексті звернення виконавчого комітету Луцької міської ради до Кабінету Міністрів України щодо запровадження адресної соціальної допомоги замість пільг, в тому числі, що стосується проїзду у громадському транспорті йдеться:
«В Україні існує близько 140 видів пільг, компенсацій і гарантій. Надання пільг та субсидій регулюється чинним законодавством України, яке включає 58 законів та 120 інших нормативно-правових актів. До найбільш поширених належать пільги щодо плати за житлово-комунальні послуги, плати за користування паливом, плати за проїзд громадським транспортом.
У місті Луцьку 49 тис. осіб мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті і 21 тис. осіб ‑ на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, це відповідно становить 23% і 10% усього населення міста. Існуюча система пільг має низький рівень адресності, відсутній зв’язок між правом на пільги та рівнем нужденності потенційних користувачів. Серед одержувачів пільг значний відсоток складає небідне населення. Одночасно пільги не забезпечують достатнього рівня захисту для малозабезпечених сімей. Про це свідчить той факт, що серед одержувачів пільг м. Луцька 39 % сімей одночасно користуються субсидією на житлово-комунальні послуги.
Пільги щодо оплати житлово-комунальних послуг та плати за проїзд громадським транспортом надаються великій кількості громадян, без урахування матеріального стану пільговика і потреб в соціальному захисті. Пільгами можуть скористатися лише ті громадяни, які користуються відповідними послугами. Вартість наданих пільг тим більша, чим більшою кількістю послуг користується людина. Норми споживання житлово-комунальних послуг, у межах яких надаються пільги, визначаються по-різному у різних нормативно-правових актах, а що стосується пільгового проїзду та медичних препаратів ‑ взагалі нічим не регламентовані.
Впровадження в Україні великої кількості пільг призвело до значних викривлень в економічній політиці держави й кардинально змінило сутність пільги, внаслідок чого держава фінансово не спроможна забезпечити виконання законів, що передбачають пільги для певної категорії громадян.
Тому виникла необхідність радикально реформувати українську систему пільг, яка має виконувати функцію соціального захисту найбільш нужденних верств населення. Систему потрібно зробити врівноваженою та концентрованою – такою, щоб пільги були не привілеями, а адресною допомогою найбільш нужденним членам суспільства.
Порівняно з пільгами адресна допомога має низку переваг, а саме:
- адресна допомога краще забезпечує соціальну справедливість;
- цільовий характер адресної допомоги дає змогу не розпорошувати ресурси, а спрямовувати їх тим особам і на ті цілі, які є пріоритетними;
- адресна допомога сприяє економії, оскільки завжди обмежена на відміну від пільг, обсяги споживання яких не завжди нормовані;
- вартість адресної допомоги для бюджету може бути чітко підрахована.
Враховуючи викладене вище, з метою забезпечення соціальної справедливості пропонуємо трансформувати пільги в адресну допомогу, яку повинні отримувати найменш захищені громадяни та особи, які мають заслуги перед державою».
Відділ інформаційної роботи міської ради
(777904, 777946, 724727, 720665)