Ігор Поліщук – про Луцьк, баланс між допомогою ЗСУ та розвитком міста. Розмова з Луцьким міським головою напередодні Дня міста
«Я переживаю за людські життя, за життя жителів нашої громади. За майно, за житло наших мешканців. За те, скільки коштів у подальшому необхідно буде знайти, щоб усе відремонтувати. І, звісно, за бізнес, тому що це робочі місця, податки й економічний потенціал громади. Іноді після ворожих атак доводиться не спати добу, тому що дуже багато завдань необхідно вирішувати в першочерговому режимі», – розповідає Луцький міський голова Ігор Поліщук про пережиті масовані атаки ворога на рідне місто.
Про виклики, закупівлі для армії, допомогу людям і підприємствам, які постраждали внаслідок російських обстрілів, амбітні проєкти, співпрацю з головою Волинської ОВА, відзначення 600-річчя З’їзду європейських монархів та 940-го дня народження Луцька – далі в інтерв’ю Волинських Новин.
Ігорю Ігоровичу, ми спілкуємося з вами в новому бізнес-просторі, відкритому у приміщенні колишньої «Батьківщини». Пам’ятаю, коли тільки-но з’явилися новини про участь у грантовому проєкті й намір відреставрувати цю будівлю, лунала критика: мовляв, чи на часі. Як оцінюєте, чи цей проєкт вдався? Як функціонуватиме простір і яку користь він приноситиме місту та його жителям?
Цей проєкт перевершив наші сподівання. Я хочу подякувати нашим донорам, уряду Німеччини, Німецькому товариству міжнародного співробітництва GIZ, ПРООН, які фінансово й організаційно допомогли нам його реалізувати.
Три роки тому це приміщення було аварійним і в майбутньому підлягало би демонтажу. Тому я дуже радий, що нам вдалося реалізувати цей проєкт. Ми зберегли пам’ятку архітектури місцевого значення. Цю будівлю як кінозал у 1937 році спроєктував міський архітектор Тадеуш-Ян Красінський.
Ми змогли залучити інвестиції в громаду. Роботи виконував місцевий підрядник, тобто це робочі місця і сплачені податки. Звісно, ми отримали дуже гарне багатофункціональне приміщення. Тут є великий зал на 300 людей, конференц-зали, кабінети, коворкінг, кав’ярня.
Варіантів використання цього приміщення дуже багато. Звичайно, найбільш поширений – проведення заходів. Ми вже бачимо, скільки заходів проводять у цьому приміщенні, іноді – по кілька на день. Це наповнення бюджету, тому що приміщення перебуває в комунальній власності й кошти за оренду надходитимуть у бюджет. Усі кабінети на конкурсних засадах будуть здані в оренду і кошти також надходитимуть у бюджет. Ми плануємо залучити цікавий інноваційний бізнес, який має безпосереднє відношення до нашого міста, його розвитку. У цьому приміщенні ще відбуваються різноманітні благодійні та соціальні заходи. Наприклад, тут проходили джаз-фестиваль, зустрічі ветеранів.
Отож, ми маємо наступні великі плюси завдяки реалізації цього проєкту: збереження пам’ятки архітектури місцевого значення, залучення інвестицій, створення робочих місць і сплата податків, простір можуть використовувати громадські організації, бізнес для своїх потреб громади, проведення різноманітних заходів.
Ще один масштабний грантовий проєкт, який нині реалізує місто, – облаштування парку на набережній річки Стир. Ми бачимо, що там тривають роботи. Якою буде ця територія? І коли лучани матимуть змогу там відпочивати?
Ми плануємо перший етап завершити до кінця наступного року, тому що роботи дуже багато. На жаль, протягом багатьох років цю територію взагалі не доглядали, і вона повністю заросла чагарниками. Завершується розчистка території, відбувається планування локації, розширюється попередня система каналів (канали були там раніше, але вони заросли), триває монтаж основи для доріжок із терасної дошки, адже є зони, де завжди сухо, і зона, яку підтоплює. Остання з огляду на природнє середовище також цікава. На окремому етапі ми будемо висаджувати зелені насадження, зокрема й у зоні підтоплень. Відповідний спеціаліст нині напрацьовує схему висадки зелених насаджень. Ще облаштовуються вхід та інші об’єкти. Поки будуть дозволяти погодні умови, будемо виконувати роботи цього року.
На другому етапі будемо облаштовувати безпосередньо набережну понад річкою та інші об’єкти, як-от зелений клас, лекторій, великий дитячий майданчик та інші.
Нагадаю, що це грантовий проєкт під назвою «Дике життя у великому місті: охорона та промоція дикої природи та біорізноманіття в Луцьку та Жешуві». Ми дуже вдячні грантодавцям: близько одного мільйона євро ми отримали за Програмою Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027. Вдячні нашим партнерам за можливість навіть у цей складний час реалізовувати такі потрібні проєкти й розвивати наше місто.
Чи працює міськрада надалі над подібними ініціативами? Цьогоріч особливу увагу управління туризму приділяло, зокрема, Гнідавському болоту. Вже тривають екскурсії заказником. Також озвучувалися наміри про встановлення там вказівників, смітників, камер спостереження.
Я вважаю, що ця територія має потенціал для розвитку. Можливо, для когось це звучить досить незвично: болото в центрі міста, але напрочуд мало міст можуть похвалитися такими осередками недоторканої природи. Нам дуже пощастило, що в нас є річка, Гнідавське болото, парк із каналами, до того ж не один.
Для розвитку заказника не потрібно великих змін. Наше управління туризму та промоції міста разом із розробниками напрацювало концепцію, і ми сподіваємося залучити грантові кошти. Європейські донори добре фінансують проєкти, які стосуються екології, збереження навколишнього середовища, використання природи в міській забудові. У нас гарні плани. Там потрібно навести лад і зробити територію комфортною для відвідувачів.
Гнідавське болото буде складовою вищевказаного парку та набережної вздовж заплави на вулиці Ковельській.
Які вдалі приклади міжнародної співпраці цьогоріч можете ще назвати? Знаємо, що ви їздили за кордон у відрядження, а іноземні делегації приїжджали до Луцька.
На жаль, війна – це дуже складний час випробувань і втрат, насамперед людських. Але це й час, коли ми можемо на максимум використати наші міжнародні зв’язки, напрацювати нові міжнародні контакти. Власне ми цим користуємося. Вважаю, що важливим було підписання партнерської угоди з містом Кент (США). Цього літа 18 дітей наших загиблих Героїв і безвісти зниклих військовослужбовців їздили на тритижневий відпочинок у Кент. Ми спілкувалися з ними онлайн, коли вони перебували в США, а по їх приїзду організували зустріч. Емоції в дітей неймовірні. На цьому наша співпраця однозначно не закінчиться. Ми контактуємо з пані мером міста Кент Даною Ральф, шукаємо точки дотику, де можемо бути корисні один одному.
Цього року наші діти були в багатьох містах Європи, наприклад, у місті Пітео (Швеція), Тауразькому районі (Литва), місті Кийов (Чехія), Швайнфурті (Німеччина). Це діти різних категорій: і діти військовослужбовців, і обдаровані діти, які здобули відзнаки на олімпіадах і різноманітних конкурсах.
Ми реалізовуємо багато грантових проєктів, частину з них розпочато саме цього року. Наприклад, у місті Гельсінки (Фінляндія) ми підписали договір щодо фінансування ще одного грантового проєкту. Розмір гранту для нашого міста – 2,2 мільйона євро. Йдеться про облаштування двох сонячних електростанцій потужністю понад 0,6 МВт кожна і реконструкцію двох каналізаційно-насосних станцій.
Окрім того, це проєкт із нашими добрими партнерами – з краєм Ліппе (Німеччина) – із розвитку STEM-освіти на майже 500 тисяч євро. Цей проєкт є продовженням попереднього, тому що ми раніше виграли грант у розмірі близько 200 тисяч євро. І на базі нашого Міжшкільного ресурсного центру, який розташований на вулиці Олімпійській, будемо розвивати центр STEM-освіти.
Продовжуємо реалізацію чотирьох важливих проєктів у рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027. Це проєкт щодо облаштування парку на набережній Стиру, про який ми вже згадали. Ще проєкт із придбання ангіографа в міську клінічну лікарню (понад один мільйон євро). Ми завершуємо реалізацію грантового проєкту з придбання лабораторії ходи для Медичного центру реабілітації учасників війни, яка допоможе нашим ветеранам з ураженням нервової системи, опорно-рухового апарату, відновити, покращити свою ходу (понад 700 тисяч євро). І це проєкт із ремонту каналізаційного колектора, який буде реалізовувати комунальне підприємство «Луцькводоканал». Тобто активно тривають міжнародна співпраця і залучення грантових коштів.
Ще ми підписали грантову угоду з надання 500 тисяч євро на розробку техніко-економічного обґрунтування на будівництво нової твердопаливної котельні на вулиці Карбишева. Ми заявили, що беремо курс на те, щоб відмовитися від цієї котельні, яка, на жаль, ще в середині 2000-х років перейшла в приватні руки, і вживаємо безпосередніх практичних заходів для того, щоб це реалізувати. Після техніко-економічного обґрунтування буде розроблено проєкт і ми шукатимемо фінансування на будівництво нової котельні, завдяки якій зможемо відмовитися від послуг наявної котельні на вулиці Карбишева.
Маємо й інші грантові проєкти, наприклад, із містом Швайнфурт щодо придбання обладнання для проведення гістероскопії для Луцького клінічного пологового будинку.
На якій стадії реалізація інвестиційних проєктів на найбільших комунальних підприємствах громади, як-от «Луцьктепло» і «Луцькводоканал»? Що нового очікувати лучанам?
Нарешті ми перейшли до безпосередньої реалізації проєкту з реконструкції очисних споруд. Я думаю, що завершити цей проєкт за сприятливих умов ми зможемо в 2027 році. Проєкт дуже коштовний і напрочуд складний: ми не можемо зупинити очисні споруди, вони мають функціонувати і паралельно необхідно провести реконструкцію. Передбачено кілька етапів реалізації цього проєкту.
Нагадаю, що очисні споруди не реконструювалися з моменту їх побудови в 1973 році. Фактично така проблема є в кожному місті України. Скрізь очисні споруди зношені до передаварійного стану. Абсолютну більшість, якщо не всі очисні споруди в містах України збудовано в радянський період. Довгий час їх належно не обслуговували, не ремонтували. В нас ця проблема загострюється тим, що вони розташовані дуже близько біля міста. Частково проблема неприємних запахів також пов’язана з очисними спорудами.
Ми завершуємо проєкт зі встановлення на Дубнівській насосній станції системи очистки води Krevox. Таку технологію застосовують у багатьох європейських містах. Ми будемо одним із перших, якщо не першим містом України, який реалізує такий проєкт. Ця станція водоочистки, яка постачає воду переважній більшості жителів нашого міста, збудована в 60-х роках і з того часу жодного разу капітально не ремонтувалася. Цей проєкт дозволить суттєво покращити якість води. В комплексі з заміною мереж, яку ми проводимо, це дасть гарний результат.
На водоканалі ми також реалізовуємо проєкти з капітального ремонту каналізаційних колекторів. Якби каналізаційний колектор, наприклад, на вулиці Карпенка-Карого, який ми тривалий час ремонтували, не доведи Боже, обвалився, то понад 100 тисяч лучан втратили б можливість користуватися водою, тому що неможливим було би водовідведення. Тому ми працюємо так, щоб уникнути різноманітних техногенних катастроф, дуже неприємних ситуацій для нашого міста, для його жителів. І хоч цих робіт не видно, бо це не ремонт дороги, не облаштування парку чи не термомодернізація фасаду, від цього залежить щоденне життя десятків і сотень тисяч жителів нашого міста. Тому ми слідкуємо за цим і намагаємося працювати на випередження.
Щодо «Луцьктепла» ми розпочали реалізацію грантового проєкту, угоду про який підписали торік у Берліні. Бюджет – близько 15 мільйонів євро. Передбачено капітальну заміну тепломереж, тому що більшість тепломереж у нашому місті в дуже поганому стані й потребують заміни. І будівництво нової твердопаливної котельні. Уже проведено тендерну процедуру на відбір технічного консультанта. Буде розроблено проєктно-кошторисну документацію й приступатимемо до реалізації цього проєкту.
Ми проводимо системну заміну мереж, здійснюємо реконструкцію котелень, зокрема котельні на вулиці Ранковій, і дуже серйозно готуємося до опалювального сезону. Нещодавно отримали ще одну когенераційну установку загальною потужністю 1,1 МВт. Це газотурбінна установка, яка при спалюванні газу одночасно виробляє і теплову, і електроенергію. Вона буде підключена до однієї з найбільших котелень нашого міста, яка надає послуги теплопостачання й гарячого водопостачання для 45% споживачів. Це дасть можливість економити кошти, тому що прогнозований фінансовий ефект від використання такої установки – 50 мільйонів гривень, а її вартість – 46,4 мільйона гривень. Обладнання нам подарувало Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Це суттєва підтримка, тому що в моменти блекауту ми зможемо забезпечувати нашу котельну електроенергією, вона працюватиме й споживачі отримуватимуть послуги з теплопостачання та гарячу воду.
Чи не під кожною новиною, в якій йдеться про спрямування коштів, наприклад, на ремонт інфраструктури, організацію якихось заходів, трапляються коментарі на кшталт «ці гроші треба було би віддати на ЗСУ». Поясніть нашим читачам, чому всі кошти з бюджету не можна спрямувати на військо. І скільки цьогоріч громада виділила на підтримку наших воїнів? Що вдалося закупити їм і передати?
Є захищені статті, наприклад, це заробітні плати, оплата енергоносіїв, соціальне забезпечення та інші статті видатків, які покриваються субвенціями з державного бюджету. Ми не можемо використовувати їх на власний розсуд. Це кошти виключно на покриття тих видатків, які є першочерговими і обов’язковими. І є бюджет розвитку – це ті кошти, якими ми можемо вільно розпоряджатися і які використовуємо на розвиток громади. Так-от бюджет розвитку нашого міста – трохи більш як 400 мільйонів гривень. При цьому станом на сьогодні ми майже 240 мільйонів гривень виділили на Збройні сили України, з яких 180 мільйонів уже використано: орієнтовно на 40 мільйонів гривень надано субвенцій і на 140 мільйонів придбано автомобілів, дронів, зарядних станцій, засобів РЕБ, установок Starlink та багато-багато іншого, всього того, що сьогодні потребують наші військовослужбовці.
Луцьк посідає одну з лідерських позицій в Україні із забезпечення військовослужбовців, незважаючи на те, що ми невелике місто з невеликим бюджетом, адже ми не якесь промислове місто з багатьма виробництвами, підприємствами. Попри це торік ми зайняли четверте місце за кількістю придбаних дронів на Збройні сили України. Ми впевнені, що цього року також у лідерах. Намагаємося щоразу, коли з’являється вільна копійка перевиконання, додати кошти на Збройні сили України, щоб забезпечити наших воїнів усім необхідним для виконання бойових завдань.
Щодо коштів на ЗСУ і життя міста, то, на мою думку, наше завдання – зберегти баланс. Забезпечення військових – це однозначно пріоритет для нас. Водночас ми мусимо не допустити суттєвого погіршення якості життя в громаді й ситуацій, які будуть паралізувати його певні сфери. Тому що тут живуть понад 200 тисяч наших громадян, серед яких йдіти наших захисників, їхні дружини, батьки, інші родичі.
Я спілкуюся з багатьма захисниками: хтось приїжджає у відпустку, хтось забирає дрони, хтось приходить подякувати чи просто поговорити. І ми їздимо на позиції. Хлопці кажуть, що їм надзвичайно приємно приїжджати додому. Звичайно, після тієї розрухи, того жаху, який вони бачать на сході й півдні, сюди приємно приїхати, тому що наше місто чисте, охайне, зелене. Ми намагаємося навіть у таких складних умовах реалізовувати нові проєкти, розвиватися, адже якщо ми не розвиваємося, то деградуємо. А ми не хочемо, щоб наше місто деградувало. Звісно, ми не можемо витрачати такий ресурс на розвиток міста, як у мирний час. Але ми цього й не робимо. Отож, баланс між допомогою військовим, ветеранам, сім’ям загиблих Героїв і розвитком міста має бути знайдено.
Напрочуд затребувані зараз послуги центру реабілітації учасників бойових дій. Чи справляється цей комунальний заклад із навантаженням, адже послуги надаються не тільки військовим, а й членам їхніх сімей, цивільним?
Справляється і постійно розвивається. Коли центр тільки-но відкрили, в 2019 році, його площа була вдвічі менша, ніж зараз. Ми намагаємося постійно освоювати нові площі для того, щоб пропускна здатність цього закладу охорони здоров’я була більша. Торік ми облаштували нове приміщення площею 900 квадратних метрів, де є центр психологічної реабілітації та інший функціонал для реабілітації. За кошти бюджету (понад п’ять мільйонів гривень) зробили ремонт, щоб більша кількість людей могла відвідати центр реабілітації, одночасно отримати послуги.
Черги можуть бути серед цивільних, тому що цей центр обслуговує і цивільних, і ветеранів, але ветерани йдуть без черги. Це правило нашого закладу. Принаймні жоден ветеран не звертався до мене з тим, що довго очікує в черзі на отримання якихось медичних послуг у цьому закладі.
До того ж у Медичному об’єднанні нашої територіальної громади ми відкрили реабілітаційне відділення – в приміщенні на вулиці Гулака-Артемовського. Це дозволило трішки розвантажити центр реабілітації. Наприклад, люди після аварій, інсультів, які потребують реабілітації, можуть отримати необхідні послуги там.
Цьогоріч Луцьк сильно потерпів від російських атак. Чи підрахували вже збитки? Як міська влада підтримує людей і підприємців, майно яких постраждало?
Ми виділили понад 55 мільйонів гривень. На безпосереднє виконання ремонтних робіт, тому що багато будинків на вулиці Ківерцівській та сусідніх залишилися без дахів. На компенсацію жителям, майно яких постраждало внаслідок атак, тих витрат, які вони понесли на виконання ремонтних робіт, наприклад, заміну вікон, заміну дверей; люди приносять чеки, підтверджувальні документи в департамент житлово-комунального господарства й отримують відшкодування. На компенсацію вартості оренди житла з розрахунку до 14 тисяч гривень на місяць на одну сім’ю. Усі жителі, які були змушені покинути свої домівки у зв’язку з аварійним станом будівель, цю компенсацію отримують. На виплату одноразової матеріальної допомоги, яку отримали ті люди, які були змушені залишити свої домівки. І на допомогу бізнесу. На все це – понад 55 мільйонів гривень.
На превеликий жаль, це далеко не остаточна сума, тому що ворог постійно здійснює атаки. 3 вересня знову повибивало вікна, позносило дахи. Ми з цим нічого не можемо вдіяти. Ми повинні допомагати людям і виконувати ті завдання, які сьогодні перед нами стоять.
Найбільше витрат буде пов’язано з вирішенням питання дев’ятиповерхівки на вулиці Озерецькій. Проведено експертну оцінку будинку. Він складається з двох під’їздів, один із яких визнано повністю аварійним, непридатним для експлуатації, тому він підлягає демонтажу. Невдовзі ми будемо приступати до виконання демонтажних робіт. Другий під’їзд поки що визнано таким, який можна відремонтувати. Але коли ми демонтуємо перший під’їзд, необхідно буде провести повторну експертизу, тому що, як поведе себе другий під’їзд після демонтажу першого, експертам важко спрогнозувати. Коли буде проведено повторну експертизу другого під’їзду, тоді будемо приймати остаточне рішення.
Ви згадали про, напевно, найбільш руйнівну атаку на місто, яка була 6 червня, коли ворожа ракета влучила в багатоповерхівку на Озерецькій. Яким тоді видався ваш день? І хочу запитати, чи ви самостійно ведете Telegram-канал, коли попереджаєте мешканців про ракетну чи дронову загрозу?
Сам публікую повідомлення в Telegram, тому що всі свої соцмережі веду самостійно.
Яким був день? Звичайно, тривожним. Кожен звук прильоту я переживаю по-особливому, тому що переживаю за людські життя. Переживаю за майно, за житло наших мешканців. За те, скільки коштів у подальшому необхідно буде знайти для того, щоб усе відремонтувати. І, звичайно, за бізнес, тому що наші підприємці також дуже постраждали, а це і робочі місця, і податки до бюджету, і економічний потенціал нашої громади.
Іноді після таких атак доводиться не спати добу, тому що дуже багато завдань необхідно вирішувати в першочерговому режимі.
Цікавою ініціативою стало започаткування Ярмарку ветеранського бізнесу. Кому належить ідея?
Це ідея нашого департаменту ветеранської політики та його керівника Олега Кобилинського. Ідея чудова, тому що ми виконуємо кілька функцій завдяки цьому заходу. Ми даємо можливість ветеранам здійснити промоцію своєї продукції та продати її на ярмарку. Показуємо іншим ветеранам, що є і такий шлях після демобілізації, що можна стати успішним підприємцем. Це слугує певною мотивацією для тих ветеранів, які тільки повернулися та шукають себе. Це можливість ветеранам, які приїжджають як підприємці, і тим, які не мають власного бізнесу, поспілкуватися та познайомитися одні з одними. Також це можливість для лучан і гостей нашого міста підтримати ветеранів, щось придбати в них і поспілкуватися з ними.
До слова, ми розпочинали цю ініціативу як локальний захід, а нині ветерани з майже всієї країни з’їжджаються на наші ярмарки.
Ви самі щоразу відвідуєте ці заходи. Що придбали?
Так, я відвідую всі ярмарки. Не був тільки на Світязі. Купую переважно продукти харчування, чай, одяг. Іноді ветерани та члени сімей загиблих Героїв дарують мені, наприклад, сувеніри, футболки, кофтини, що дуже приємно.
Літо – це активний період ремонтів та обслуговування вулично-дорожньої мережі, комунікацій. Що вдалося зробити цього сезону?
На жаль, бачимо, що дуже багато доріг у нашому місті потребують капітального ремонту. Це вулиці Рівненська, Львівська, Володимирська, Теремнівська, проспекти Відродження, Грушевського та інші. На ці роботи потрібно дуже багато коштів, і сьогодні, маючи за пріоритет підтримку Збройних сил України, ми не можемо собі їх дозволити. Тому проводимо поточний ремонт, щоб не було великих ям і водії не потрапляли в аварійні ситуації.
За змоги намагаємося здійснювати поточний ремонт прибудинкових територій, тому що, напевно, найчастіше люди звертаються саме з проханням відремонтувати двори. Окрім того, це ще й питання доступності. Іноді, коли ми говоримо про доступність, в уяві людей постають тільки підйомник і пандус. Ми можемо встановити підйомник у під’їзді, зробити пандус при виході з під’їзду, але якщо двір зруйнований, без понижень бордюрного каменю, то ветеран на колісному кріслі не зможе просунутися далі за територію під’їзду. Доступність – це комплексне поняття.
На багатьох перехрестях ми облаштовуємо пониження бордюрного каменю, щоб наші ветерани на колісних кріслах могли користуватися міською інфраструктурою. Це, мабуть, найбільш необхідне, бо, якщо немає пониження, ветеран на милицях чи колісному кріслі в багатьох місцях навіть не зможе перейти дорогу. Мій радник з питань інклюзії та мобільності Євген Сивопляс дуже активний. Він періодично перевіряє міський транспорт, заклади охорони здоров’я, соціальні установи, банки, аптеки, вказує і нам, і підприємцям, установам те, що потрібно виправити.
Ми зосередилися в розмові фактично на місті, але громада – це ж не тільки Луцьк, а й навколишні населені пункти. Як розвиваються старостинські округи? Що нового там?
Фактично в кожному старостинському окрузі ми здійснювали ремонт тих чи інших доріг, тому що ці питання найбільше турбують жителів, які мешкають у сільській місцевості. Допомагали з вирішенням питань із зовнішнім освітленням. Протягом тривалого періоду реалізовували процес будівництва спортивного майданчика з поліуретановим покриттям у Жидичинській гімназії, який незабаром відкриємо.
Цього року на Волині було призначено нового голову обласної військової адміністрації. Чи вдалося налагодити результативну комунікацію з Іваном Рудницьким?
Я вдячний Івану Львовичу за його увагу до проблем нашої громади, за його підтримку. З його підтримкою нам вдалося вирішити або розпочати вирішення багатьох довготривалих проблем. У нас гарна взаємодія, добре порозуміння. Іван Львович допомагає нам вирішувати проблеми нашої громади, а ми долучаємося до вирішення загальнообласних проблем. Особисто я задоволений спілкуванням і співпрацею з Іваном Львовичем.
Стартував новий навчальний рік. Скільки дітей уперше сіли за парти? Як оцінюєте набір у перші класи?
Набір першокласників, на превеликий жаль, значно зменшився. Наприклад, у 2021 році ми прийняли 3309 першокласників, а цього навчального року – 2373. Різниця – більш як 900 учнів перших класів. Це дуже сумна тенденція. Вона є загальнодержавною і, на жаль, зберігатиметься в майбутньому. За статистикою, негативний природний приріст населення торік становив близько 320 тисяч людей, оскільки народжуваність була значно нижчою за смертність. Це буде викликом для нашої держави.
Яка зараз ситуація з кадровим наповненням дитсадків у громаді?
Весною ми прийняли рішення про здійснення доплат вихователям. На жаль, ці доплати не такі великі, як нам хотілося би, оскільки ми змушені допомагати військовим, ветеранам, маємо багато інших витрат, наприклад, витрат, пов’язаних із ліквідацією наслідків російської агресії. Тож ми не можемо дозволити стільки додати до заробітної плати вихователів і працівників дитсадочків, скільки хотіли б. Але ми трішки покращили ситуацію.
Будемо оцінювати, яким буде виконання бюджету, зважатимемо, зокрема, на ті виклики, які нас чекають (йде опалювальний сезон і, наскільки знаємо, ворог готується обстрілювати нашу енергетичну інфраструктуру). За змоги будемо збільшувати фінансове забезпечення наших вихователів і працівників дитсадочків для того, щоб запобігти кадровій кризі. Окремі дитсадки мають проблеми з кадровим наповненням. Десь це питання не стоїть так гостро. Різні ситуації.
Готуємося до відзначення 600-річчя З’їзду європейських монархів у 2029 році. Було прийнято постанову Верховної Ради, відбулися зустрічі з молоддю. Тож, яким буде це відзначення? І врешті чи не зарано про це говорити?
Це знакова подія в історії нашого міста, тому що на той час вона показала, що дипломатичний шлях вирішення проблем більш ефективний, ніж війни. Луцьк став фактично центром європейської дипломатії. І за різними оцінками істориків, дослідників, з’їзд 1429 року можна вважати своєрідним прообразом об’єднання країн, як-от Європейський Союз нині. Можливо, це перебільшення, але насправді ми не маємо історичних свідчень про те, що такі зустрічі з такою кількістю учасників, які порушували військові та економічні питання, відбувалися раніше.
Ми маємо гарні шанси заявити про Луцьк, підняти престиж нашого міста за кордоном, знову зробити Луцьк центром європейської дипломатії. І ми можемо залучити державне та іноземне фінансування на проведення серії заходів і реалізацію проєктів, які зроблять наше Старе місто, його інфраструктуру кращими. Йдеться про серію заходів, які відбуватимуться протягом року, тому до їх проведення потрібно готуватися завчасно. Прийнято постанову Верховної Ради про відзначення 600-річчя З’їзду європейських монархів на державному рівні, видано розпорядження про створення оргкомітету, який на загальнодержавному рівні куруватиме цими питаннями. Зараз ми формуємо наш локальний оргкомітет, який буде займатися підготовкою до цих заходів. Передбачено дипломатичні, культурні, наукові заходи, історичні дискусії. Більш конкретно зможемо повідомити згодом.
Луцьку – 940 років. Які заходи заплановано до дня народження міста?
Це інтеркультурний форум, оскільки наше місто – учасник важливої програми Ради Європи «Інтеркультурні міста», а також велопробіг у вишиванках, громадська акція «Українська вишиванка», Ярмарок ветеранського бізнесу, низка культурних і спортивних заходів. На жаль, ми не можемо відзначити День міста з таким розмахом, як раніше, тому що зараз триває повномасштабна війна. Однак, на вихідних, на які припадає день народження міста, кожен лучанин зможе знайти захід, який йому буде до вподоби.
Як хотіли би привітати рідний Луцьк і його мешканців?
Я хотів би побажати, щоб наступний день народження Луцька ми разом із нашими захисниками, які повернуться з фронту, сподіваюся, живими та здоровими, відзначили в мирній, щасливій Україні, яка процвітає.
А яким хотіли би бачити місто через рік? Окрім того, що, звісно, мирним.
Містом, яке невпинно розвивається, впроваджує найсміливіші ідеї, не боїться реалізовувати складні і важливі проєкти. Містом, де жити, працювати, навчатися, творити приємно і комфортно.
Ольга Шершень
Фото Сергія Назарука