Інтеркультурний форум «Міста взаємності: міжкультурний діалог як шлях до єдності» відбувся у Луцьку
12 вересня 2025 року у Луцьку, у Бізнес-просторі та онлайн, відбувся Інтеркультурний форум «Міста взаємності: міжкультурний діалог як шлях до єдності» в межах проєкту «Міста взаємності: інтеграція через міжкультурний діалог», який реалізується департаментом культури Луцької міської ради у партнерстві з містами Люблін (Польща) та Павлоград (Україна). Подія проходить за підтримки Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста» та фінансується Радою Європи. Захід об’єднав понад 100 учасників із різних регіонів України та Європи.
Метою форуму було створення платформи для діалогу між містами, вироблення ефективних підходів до інтеграції внутрішньо переміщених осіб, зокрема представників національних спільнот та людей з інвалідністю, а також поширення кращих практик інтеграції задля зміцнення соціальної згуртованості громад.
Відкрила Форум керівниця проєкту, директорка департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів, яка подякувала Раді Європи за підтримку України навіть у часи воєнних випробувань та дала можливість реалізовувати проєкт «Міста взаємності»: «…ми свідомо обрали шлях, де різноманітність стає не викликом, а ресурсом для стійкості, єдності та творення спільного майбутнього…».
З вітальними словами до учасників звернулися Луцький міський голова Ігор Поліщук, Голова Волинської обласної державної адміністрації Іван Рудницький, заступник голови Волинської обласної ради Григорій Пустовіт, народна депутатка України Ірина Констанкевич, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області Юлія Спас, представник Міністерства закордонних справ України у Львові Андрій Грушко, Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Анна Новаковська та ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось.
Онлайн до форуму долучився Торстен Аффлербах, керівник підрозділу програм Ради Європи, який наголосив, що форум безпосередньо підтримує цілі Плану дій «Resilience, Recovery and Reconstruction» (2023–2026), спрямованого на відновлення сильних та інклюзивних громад в Україні і що «..цей форум безпосередньо підтримує досягнення цієї мети — зосередження уваги на стійкості, розбудові спільноти та протидії дезінформації. Це є ключовими опорами також і в умовах зовнішньої агресії…».
Тетяна Гнатів, керівниця проєкту, директорка департаменту культури Луцької міської ради презентувала Меморандум Луцького Форуму щодо партнерства та розвитку міжкультурної співпраці, що окреслює ключові зобов’язання та напрями співпраці. Документ передбачає розвиток партнерств між українськими містами та мережею Інтеркультурних міст Ради Європи, підтримку міжкультурного діалогу як інструменту миру й соціальної згуртованості, реалізацію спільних ініціатив у контексті війни та післявоєнного відновлення, створення сталих платформ для координації дій, а також просування стратегічного діалогу через ініціативу Європейського Саміту Миру в Луцьку у 2029 році.
Програму форуму склали чотири панелі:
«Міжкультурна політика як шлях до формування згуртованості, стійкості та спільного бачення майбутнього» (Інтеркультурність у часи кризи: Програма ICC як інструмент зміцнення довіри та підтримки громади; Солідарність через дію: європейські інтеркультурні міста для України; Інтеркультурність як ресурс стійкості: досвід українських громад під час війни).
Модераторкою стала Тетяна Гнатів, керівниця проєкту, директорка департаменту культури Луцької міської ради.
У межах першої панелі «Міжкультурна політика як шлях до формування згуртованості, стійкості та спільного бачення майбутнього» виступила Ріта Мараскалчі, керівниця відділу інтеркультурної інклюзії Ради Європи. Вона відзначила, що українські міста демонструють стійкість, силу та здатність залишатися конструктивними й позитивними у питаннях інтеркультурної інклюзії навіть у часи кризи. Це, за її словами, викликає глибоку повагу у Європі та серед членів мережі Інтеркультурних міст. Пані Мараскалчі підкреслила, що найціннішим елементом програми є співпраця та партнерство. Вона також нагадала, що на початку повномасштабного вторгнення мери інтеркультурних міст підписали Декларацію солідарності з Україною, яка стала щирим проявом підтримки у найскладніші для країни часи.
«Без дискримінації: як будувати відкриті громади»
(Ефективна рівність у часи кризи: європейський досвід та українські реалії; Практики протидії на локальному рівні; Погляд із середини: голоси громад).
Модераторкою стала Юлія СПАС, представниця Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Волинській області.
У межах панелі «Без дискримінації: як будувати відкриті громади» виступив Бен Фрімен, керівник проєктів відділу інтеркультурної інклюзії Ради Європи. Він наголосив, що масштаб викликів, з якими стикається Україна та українські міста, є значно більшим, ніж у будь-якій іншій державі – члені Ради Європи. За його словами, труднощі, спричинені війною, мають не лише матеріальний та гуманітарний характер, а й соціальний вимір у зв’язку з прибуттям різних спільнот до західних регіонів України. «Саме тому План дій Ради Європи для України передбачає окремий розділ, присвячений питанням недискримінації, різноманіття та інклюзії. Пан Фрімен наголосив, що відновлення та розбудова мають бути інклюзивними, аби залишатися довготривалими. Формування більш рівноправних суспільств сприяє довірі до інституцій, зміцнює соціальну згуртованість та відповідає стандартам Ради Європи». До участі в панелі були також запрошені представники Головного управління Національної поліції України у Волинській області, регіональна юристка, члени Громадської ради з питань ВПО при Волинській обласній державній адміністрації, а також представники національних спільнот. Серед них – Олена Арабаджи, голова Спілки караїмів України (м. Запоріжжя), а також локальні координатори Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста»: Людмила Афанасьєва (м. Мелітополь), Наталія Трояновська (м. Суми), Юлія Кашпрук (м. Вінниця), Олена Шуліка (м. Павлоград) та Олена Шкатула, начальниця відділу культури Павлоградської міської ради. Участь таких представників підтвердила, що інтеркультурний підхід розвивається як спільна всеукраїнська мережа, де кожне місто робить свій внесок у формування політики рівності, інклюзії та протидії дискримінації. Спільна робота координаторів, органів місцевого самоврядування, національних спільнот і партнерських інституцій дозволяє виробляти практичні рішення, що зміцнюють соціальну згуртованість і підвищують довіру громадян до інституцій. Саме завдяки такій взаємодії формується єдиний простір підтримки, в якому українські громади, попри війну, демонструють солідарність, відкритість і здатність спільно вибудовувати стратегії майбутнього.
«Інклюзія в дії: громада як простір рівних можливостей»
(Успішні моделі європейських міст; Інклюзивна освіта, культура, соціальні та публічні послуги; Гендерна, мовна та культурна чутливість).
Модераторкою стала Вікторія Колодяжна, кандидатка юридичних наук, доцентка кафедри теорії та історії держави і права Волинського національного університету імені Лесі Українки, координаторка Інклюзивної резиденції «Інклюзивний хаб у Луцьку».
Своїм досвідом поділилися представниці міста Люблін (Республіка Польща): Евеліна Грабан, керівниця відділу підтримки та реалізації міжнародних програм і проєктів Центру міжнародної співпраці, Малгожата Змисловська, спеціалістка з місцевих заходів та рівного ставлення управління соціальної участі, а також Вікторія Захарова, голова ГО «Сила єдності». Спікерки представили напрацювання міста Люблін у сфері міжкультурного діалогу, інклюзії та рівного ставлення, акцентувавши на тому, що системна робота муніципалітету у партнерстві з громадськими організаціями та національними спільнотами є запорукою успіху. Досвід Любліна демонструє, що сталий розвиток громади можливий лише за умови залучення мешканців різного походження до ухвалення рішень, створення інклюзивних культурних і соціальних практик та формування атмосфери взаємної довіри. Представлені приклади є цінними для українських міст, які прагнуть посилити свою інтеркультурну спроможність і зміцнити соціальну згуртованість у період відновлення.
У межах панелі «Інклюзія в дії: громада як простір рівних можливостей» своїм досвідом поділилися українські експерти та представники органів місцевого самоврядування. Перша проректорка Луцького національного технічного університету Надія Ковальчук розповіла про впровадження інклюзивних освітніх практик у вищій школі, а директор департаменту освіти Луцької міської ради Віталій Бондар – про розвиток інклюзивної освіти у школах громади. Людмила Висоцька, регіональна координаторка БФ «РОКАДА» висвітлила досвід підтримки вразливих категорій населення та реалізації соціальних програм. Менеджерка міжнародних проєктів ГО «Перспективи Волині» Катерина Нагірська акцентувала на культурних та освітніх ініціативах для інтеграції громад. Директорка публічної бібліотеки Луцької міської територіальної громади Марія Назаревич розповіла про культурні й освітні послуги для всіх груп населення, а директорка заступниця департаменту соціальної політики Луцької міської ради Аліна Козлюк – про соціальні послуги та підтримку сімей та вразливих громад. Лариса Карп’як, директорка Центру надання адміністративних послуг у Луцьку, висвітлила роль доступних публічних послуг у формуванні рівних можливостей для всіх мешканців.
Медіа-панель: «Протидія дезінформації та формування стійкості в міжкультурному місті» (Протидія мові ворожнечі. Етика журналістики в умовах війни; Локальні медіа як фактор згуртованості; Інформаційна гігієна та критичне мислення).
Модераторкою стала Ольга БУЛКОВСЬКА, журналістка, фактчекерка, координаторка WestMediaForum.
Під час медіа-панелі «Протидія дезінформації та формування стійкості в міжкультурному місті» учасники обговорили важливі аспекти роботи медіа у контексті війни та міжкультурного діалогу. Ольга Булковська, журналістка та фактчекерка, разом із Наталією Благовірною, проректоркою Волинського національного університету імені Лесі Українки, наголосили на необхідності дотримання етичних стандартів журналістики та протидії мові ворожнечі. Юрій Шевченко, директор КП «Павлоградська телерадіокомпанія», Наталія Конончук, директорка департаменту у справах ЗМІ та зв'язків з громадськістю Вінницької міської ради, Юлія Ольховська, керівник Кримського центру журналістських розслідувань, та Альона Яцина, виконавча директорка Кордон.Медіа, поділилися практичними прикладами того, як локальні медіа можуть сприяти соціальній згуртованості, створювати довіру та підтримувати міжкультурний діалог у громадах. Ольга Білоусенко, голова R&D відділу LvivMediaForum, та Дмитро Лиховій, головний редактор інтернет-видання «Новинарня» і офіцер-речник ЗСУ, зосередили увагу на критичному мисленні та інформаційній гігієні як ключових інструментах протидії дезінформації, підвищення медіаграмотності та зміцнення стійкості суспільства. Панель продемонструвала, що ефективна робота медіа та розвиток критичного мислення є невід’ємною складовою міжкультурного розвитку та побудови відкритих і безпечних громад.
Форум «Міста взаємності» підтвердив, що інтеркультурний підхід є ключовим ресурсом для зміцнення стійкості, згуртованості та соціальної довіри у громадах. Успішний обмін досвідом між українськими та європейськими містами, спільна робота органів місцевого самоврядування, громадських організацій, національних спільнот та медіа довели ефективність міжмуніципального партнерства. Висловлені ідеї та представлені практики стануть підґрунтям для подальшого розвитку мережі інтеркультурних міст України, сприятимуть формуванню відкритих, інклюзивних і безпечних громад та посиленню взаєморозуміння й солідарності на національному та міжнародному рівнях.
На завершення форуму Тетяна Гнатів, директорка проєкту та локальна координаторка, висловила щиру подяку всім учасникам, спікерам та партнерам за активну участь, професійний обмін досвідом і готовність до спільної роботи. Вона підкреслила, що отримані знання, практики та налагоджені контакти стануть основою для подальшого розвитку міжкультурної співпраці, зміцнення мережі інтеркультурних міст України та формування відкритих, інклюзивних і згуртованих громад, здатних відповідати на сучасні виклики та будувати спільне майбутнє.
*Цей допис було підготовлено за фінансової підтримки ради Європи. Висловлені тут погляди жодним чином не можна вважати такими, що відображають офіційно думку ради Європи.
Департамент культури міської ради