Лучани, які ми?
Серед регіонів області Луцьк є найбільшим за кількістю жителів. На початок цього року на його території проживало 213,1 тис. осіб, або кожний п’ятий волинянин. Поміж обласних центрів України місто ранжується другим серед найменших після Ужгорода (116,6 тис. осіб) та майже здоганяє за чисельністю Тернопіль (217,3 тис. осіб). Варто відмітити, що вже 8 років поспіль населення обласного центру стабільно зростає.
Статевий склад постійного населення міста характеризується перевагою жінок: на кожну тисячу чоловіків припадає в середньому по 1206 представниць “слабкої” статі, в області – 1123.
Кожен шостий – сьомий житель – це дитина віком до 15 років, третина лучан – молоді люди у віці 15-34 роки, 10% – громадяни похилого віку (65 років і старші). У дитячих та молодших вікових групах переважають представники “сильної” половини, це обумовлено тим, що хлопчиків народжується більше. А от у вікових групах, старших 15 років, вже спостерігається “дефіцит” чоловіків. Найбільша статева диспропорція відслідковується у старших вікових групах: на 100 чоловіків віком 65 років і старші приходиться 192 однолітки протилежної статі. Це пояснюється, насамперед, значно вищою смертністю чоловіків, яку обумовлюють важкі та небезпечні умови праці та поширеність шкідливих звичок.
Середній вік лучан (37 років), як і жителів обласних центрів Ужгорода, Івано–Франківська, Тернополя та Рівного, наймолодший на Україні. «Найстарішими» є жителі Донецька, середній вік яких становить 42 роки.
Головне управління статистики
у Волинській області