Микола Романюк: «Дякую всім, хто працює для Луцька»
12 листопада минули чотири роки з часу, відколи Микола Романюк узявся за виконання обов’язків Луцького міського голови. З цієї нагоди він дав інтерв’ю газеті «Луцький замок» про підсумки зробленого і про плани на майбутнє.
– Миколо Ярославовичу, за рейтингом громадської організації народного контролю «Слово і діло», який складено на основі виконання передвиборчих обіцянок, ви входите в п’ятірку кращих міських голів України. Що ви самі вважаєте головним із виконаних зобов’язань і які справи, котрі є ще в реалізації, виокремлюєте як пріоритетні?
– Люблю Луцьк з його неповторними, працьовитими людьми. Дуже дорожу довірою лучан і максимально віддаюсь роботі. Про це знають насамперед у моїй сім’ї, бо доводиться цінувати кожну хвилину безцінного спілкування з найближчими людьми. Завжди висловлюю вдячність за підтримку громаді, бо люди обрали мене своїм міським головою, не тільки зважаючи на моє бажання, але й на попередній досвід, і на спроможність виконувати функції. Розумію це як служіння громаді, бо інакше й не можна бути на цій посаді. Для мене це дуже цікава і складна праця, яка потребує великої відповідальності і за життя великого міста, і за дуже складні процеси в непростий для Української держави час. Стараюся чесно й сумлінно виконувати свої обов’язки, бо такої ж відповідальності вимагаю і від управлінців міської влади. Зараз я щоразу більше прислухаюся до думки обраних лучанами депутатів, до пропозицій громадської ради при міському голові, ради директорів, громадських організацій, створених за професійними ознаками, до лідерів новітніх організацій, створених на Майдані, і гордий з того, що у спільній праці ми змінюємо наше місто на краще.
Найбільша мета, яку ставлю перед собою і реалізую, – щоб Луцьк був комфортним для всіх городян і для усіх гостей, які сюди приїжджають. Освіта, медицина, громадський транспорт, тепло, вода. Усі служби життєзабезпечення міста мають працювати безперебійно. Люблю конкретні речі і справи. Тому наснаги додає те, коли бачу результат, коли вдається перегорнути і закрити папку з одним проектом і покласти на стіл ще складніший проект. Так було з першого дня, коли прийняв місто із задавненими боргами, які сягали 240 мільйонів гривень, у час, коли річний міський бюджет становив лише 600 мільйонів. Доводилося зробити детальний аналіз, розробити план погашення першочергових боргів і домовлятися із банками про реструктуризацію значних сум. Треба було тримати слово, щоб зберегти репутацію і щоб місто мало довіру серйозних людей надалі. Згодом, коли прийшли потужні іноземні інвестори зі Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, корпорації НЕФКО, коли почали втілювати спільні проекти за програмою Європейського Союзу, Луцьку не раз згодилася позитивна банківська історія. Спільною працею за останні роки ми, безперечно, досягли добрих змін у місті. Я завжди дякую за це всім лучанам, які платять податки, бережуть і шанують комунальне майно. Багато зроблено у Луцьку завдяки соціально відповідальному бізнесу та підтримці справжніх меценатів Ігоря Єремеєва, Ігоря Палиці, Степана Івахіва. Тішить те, що місто мало серйозну підтримку уряду й обласної влади. Завдяки співфінансуванню бюджетів різних рівнів та залученню спонсорських коштів вдалося відремонтувати дороги і прибудинкові території, освітити вулиці і двори, впорядкувати парки, побудувати пішохідний міст над залізницею. Реконструювали вокзал і площу перед ним, Театральний майдан, вимостили бруківкою бульвар Дружби народів і проспект Перемоги. Відкрили перший за роки незалежності дитячий садочок, а в кількох ДНЗ – додаткові групи для діток. Уперше за тридцять останніх літ провели реконструкцію Теремнівських ставків і очистили русло річки Сапалаївки. Ведеться будівництво 27-ї школи з басейном і великим спортивним залом у 55-му мікрорайоні.
– Чи готовий Луцьк до зими, яка, прогнозують, буде найважчою за всі роки незалежності через нестачу енергоносіїв? Свого часу, коли Латвія зіткнулася з такою ж проблемою, там навіть світлофори вимикали. Чи всі резерви економії газу використані у нас?
– Сподіваюся, що у нас не дійде до вимкнення світлофорів чи нічних ліхтарів, бо особисто ініціював відновлення зовнішнього освітлення на багатьох вулицях і залучав до цього соціально відповідальний бізнес, керівників підприємств. Інша річ, що вночі вулиці та двори багатоповерхівок освітлюємо в економному черговому режимі, щоб люди, які йдуть з роботи, почувалися безпечно. Щодо газу, то для Луцька встановили чіткі ліміти, дотримуючись яких, маємо домогтися 30-відсоткової економії. Тому я вдячний усім лучанам, які із розумінням поставилися до тимчасового припинення подачі гарячої води, і навіть тим, які критикують владу чи нарікають на впровадження вимушених енергоощадних заходів. Маємо розуміти: в країні війна, і перемовини щодо постачання газу з країною, яка є агресором і відкрито підтримує сепаратистів, є напруженими. Нам уже вдалося зекономити певну кількість газу, тому я й ухвалив рішення відновити гаряче водопостачання і подачу тепла. Хочу запевнити, що взимку тепло буде в усіх школах, садочках, лікарнях, в усіх соціальних закладах і в оселях лучан. Для цього ми зняли кошти з усіх інших програм і вже виділили 2 мільйони 600 тисяч гривень комунальному підприємству «Луцьктепло» на впровадження енергоощадних заходів. Встановлюємо котли на альтернативні види палива, індивідуальні теплові пункти у міській лікарні, пологовому будинку, в навчальних закладах. Кожен керівник установи має знати, де на ніч прикручують кран. Нещодавно підписали кредитну угоду з Європейським банком реконструкції і розвитку на десять мільйонів євро, плюс 4 мільйони грантових коштів, які підуть на модернізацію систем теплопостачання та впровадження енергоощадних заходів.
– Наскільки вигідною є угода з ЄБРР, і який результат дасть ця інвестиція?
– Договори, які ми підписали 24 жовтня, насправді можна назвати знаковими, зважаючи не лише на мільйонні інвестиції в модернізацію систем централізованого теплопостачання. Як недавній банкір, бачу вигоду в умовах фінансування. Термін кредиту – 13 років, три з яких – це пільговий період, упродовж якого ДКП «Луцьктепло» сплачуватиме лише відсотки за користування кредитом. Ці кошти будуть використані для поліпшення якості теплопостачання для 55 тисяч квартир, у яких мешкають щонайменше 150 тисяч лучан. Реалізація проекту розпочнеться вже у 2015 році. Він дасть змогу зекономити щороку приблизно 14 мільйонів кубометрів газу, тобто орієнтовно 30 мільйонів гривень у нинішніх цінах. Ще 4 мільйони гривень щороку становитиме економія електроенергії. За грантові кошти буде встановлено індивідуальні теплові пункти у 210 багатоквартирних будинках у 33-му та 40-му кварталах міста. Котельню на вулиці Боженка буде переведено на альтернативний вид палива. Буде замінено 19 застарілих і малоефективних котлів, модернізовано 15 котелень і центральних теплових пунктів. Завдяки проекту буде замінено 13 кілометрів зношених теплопроводів. Луцьк використовуватиме менше енергоносіїв з більшою ефективністю, а відтак і мешканці платитимуть за тепло менше.
– Більш ніж рік працює у Луцьку Центр надання адміністративних послуг, який називають одним із найкращих в Україні. Наскільки ефективною є його робота, які послуги там отримують лучани?
– У Центрі надання адміністративних послуг я проводжу особисті прийоми громадян, а також у цьому ж приміщенні відбуваються й засідання виконавчого комітету міської ради, тож маю нагоду регулярно спостерігати за його роботою. Найсуттєвіше, що сама обстановка там створена так, що відразу руйнує усі стереотипи про чиновників. Прозорі офіси, усміхнені люди, жодних черг перед дверима. Все, як у супермаркеті, якщо порівняти його з радянським магазином кооперації. Навчений персонал, кваліфікована команда адміністраторів надають 289 послуг, працюють для людей у зручний для них час, 49 годин на тиждень, без обідньої перерви, приймаючи до 400 відвідувачів на день. Напевно, тому зменшилася кількість осіб, які записуються на прийоми до міського голови і до заступників, що людям надають кваліфіковану допомогу і оперативно реагують на їхні звернення. Через ЦНАП розглядатимуть звернення і щодо міграційної служби, юстиції, реєстраційної служби та управління Держгірпромнагляду. За окремими послугами, як, наприклад, отримання проїзних документів дитини за кордон, до нашого центру звертаються навіть львів’яни, бо тут цю послугу надають і швидше, і дешевше. При удосконаленні законодавства, звісно, працівники центру зможуть приймати звернення в електронному форматі. У роботі Луцького ЦНАПу використано досвід Німеччини, Польщі, Вінниці, Івано-Франківська. Приємно, що до нас приїжджають вчитися з інших міст. ЦНАП є гордістю міста і базовим центром щодо реформи адміністративних послуг в Україні. Сьогодні тут надають послуги з отримання права власності на землю чи майно, отримання паспорта громадянина України, реєстрації місця проживання, реєстрації фізичної особи-підприємця та юридичної особи, отримання більшості дозвільних документів, опіки та піклування, захисту прав дитини, реєстрації дітей в електронній черзі до дитячого садка та інші.
– Останнім часом представники різних політичних сил чимало говорять про децентралізацію влади, яка покликана стати справді ефективним інструментом поліпшення якості управління державою і фінансовими потоками у ній. Чи готові українські міста, органи місцевого самоврядування і, зокрема, Луцьк до таких кардинальних змін?
– Я задоволений тим, що Україна політично захистила свою свободу на президентських і парламентських виборах, дала гідну відсіч зовнішній агресії і, зрештою, здобула велику підтримку на міжнародній арені як країна, яка сповідує європейські цінності. Зроблено найважливіші кроки. В державі є влада, і добре видно тепер, хто є хто. Переконаний, що довіра до органів місцевого самоврядування та децентралізація управлінських і фінансових функцій має бути більшою. Це суттєво зміцнить державу й центральну владу, яка зможе сконцентруватися на проблемах національного рівня для швидкого проведення реформ. У той же час міські ради при підтримці громад зможуть проявити себе у вирішенні місцевих проблем. Звісно, з необхідними фінансовими й управлінськими ресурсами Київ може працювати як Варшава, і Луцьк може працювати як Люблін. Цей приклад зовсім поруч, за сто кілометрів від нашого міста до кордону із Євросоюзом.
– Як виконується бюджет нинішнього року і яким очікуєте бюджет-2015? Які резерви для збільшення його дохідної частини?
– За десять місяців до загального фонду бюджету міста надійшло 403,1 мільйона гривень, що становить 100,2 відсотка до затверджених призначень, до спеціального фонду – 235,1 мільйона гривень, що становить 106,4 відсотка. Основним бюджетоутворюючим платежем є податок з доходів фізичних осіб, якого надійшло 219,2 мільйона гривень. До кінця року очікується недонадходження платежів на 5 мільйонів гривень. Втім, працівники бюджетних установ можуть бути спокійними: ми забезпечимо першочергові платежі і насамперед виплату заробітних плат. Резервом для збільшення дохідної частини бюджету є приведення до вимог чинного законодавства договорів орендної плати за землю. Для цього всерйоз взялися за інвентаризацію землі. Ну і, звичайно, зважаючи на те, що приблизно на 70 відсотків бюджет наповнюється за рахунок податку з доходів громадян, важливо легалізувати працю найманих працівників і створювати нові робочі місця. Тому всіляко сприяємо контролюючим органам у легалізації праці, сотні і сотні працівників уже не отримують зарплату «в конвертах», а отже, платять податки. Поповнюється міський бюджет, і людям це вигідно, бо вони зароблять вищу пенсію.
З огляду на події на Сході, бюджет 2015 року буде складним. Ми очікуємо, що він буде ухвалений на основі нових Бюджетного та Податкового кодексів, але поки що бюджет прогнозують на основі чинного законодавства. Видатки на оплату праці проводитимуть за встановленими законодавством умовами оплати праці з врахуванням обов’язкових доплат та надбавок. Бюджетні кошти передусім витрачатимемо на оплату енергоносіїв, придбання продуктів харчування у дитячих садочках, школах, лікарнях, придбання медикаментів для медичних закладів.
– Яким є внесок у соціально-економічний розвиток міста промислових підприємств і малого бізнесу?
– Луцьк виробляє до третини від загальнообласних обсягів продукції. Вагомий внесок у розвиток економічного потенціалу міста роблять публічні акціонерні підприємства «СКФ Україна», «Волиньголовпостач», «Теремно Хліб»,«Електротермометрія», спільне українсько-словацьке підприємство «Теріхем-Луцьк», державне підприємство «Луцький ремонтний завод «Мотор», дочірнє підприємство «Автоскладальний завод №1 ПАТ «Автомобільна компанія Богдан Моторс», ТзОВ «Луцька картонно-паперова фабрика». Вони є найбільшими платниками податків. Майже 73 відсотки загальноміських обсягів будівельних робіт здійснюють підприємства «Луцьксантехмонтаж №536», «Житлобуд-2», «Луцькспецбуд», «Волинська електротехнічна компанія», «Луцькавтодор-сервіс», «Електросервіс», «Луцький домобудівельний комбінат», приватне підприємство «ВВС».
Реальний внесок в облаштування міської інфраструктури, надання різноманітних послуг робить малий бізнес. Це – сучасні торгівельно-розважальні центри, підприємства харчової промисловості, ресторани, широка мережа міні-маркетів, 19 ринків різних форм власності – загалом понад тисячу об’єктів. У Луцьку працюють 17 тисяч 776 суб’єктів підприємництва – юридичні особи і фізичні особи-підприємці. Питома вага надходжень від суб’єктів малого бізнесу в загальних надходженнях бюджету міста – понад 85 відсотків. Важко собі уявити місто без розмаїття послуг, які вони надають. Поліпшення умов життя лучан, сучасне обличчя Луцька і його краса – у цьому найбільша заслуга підприємців.
– Наскільки ефективною є робота комунальних підприємств?
– Оскільки більшість комунальних підприємств створена не для поповнення міського бюджету, а виконує важливі соціальні функції, які закладені уже в назвах – ДКП «Луцьктепло», КП «Луцькводоканал», «Луцьке підприємство електротранспорту», то оцінювати їхню роботу лише з погляду ефективності буде неправильно. Інша річ – контроль за їхньою діяльністю, що є першочерговим завданням міської влади. Задля досягнення максимальної результативності комунальних підприємств ми запровадили чітку систему їхнього фінансового планування і систему контролю. Як результат, за період з 2011 року до бюджету міста надійшло понад 10,5 мільйона гривень податку на прибуток підприємств комунальної власності, які використані на потреби громади.
Ще 798,8 тисячі гривень комунальні підприємства сплатили як частку прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств після сплати податку – так звана частка власника. У цьому порядку преференцій не має жодне підприємство. Водночас від неефективних комунальних підприємств ми позбавляємося. З 2011 року ліквідували і реорганізували роботу шести комунальних підприємств. Ще на чотирьох триває ліквідаційна процедура. До кінця року міська рада розгляне питання про подальшу долю щонайменше трьох комунальних підприємств. Маємо намір продовжити цю роботу.
– Чи створюють ОСББ реальну конкуренцію житлово-комунальним підприємствам? Як міська влада сприяє об’єднанням співвласників?
– Створення конкурентного середовища у житлово-комунальному господарстві – головне завдання влади. У житловому фонді комунальної власності 1364 будинки загальною площею 2,6 мільйона квадратних метрів, 16 гуртожитків, 62 будинки кооперативної власності. Переважна більшість багатоповерхівок збудована 30-40 років тому. Їх обслуговують шість житлово-експлуатаційних підприємств. Також у місті зареєстровано 131 ОСББ на базі 147 житлових будинків. Це становить 17 відсотків від площі усього житлового фонду у багатоквартирних будинках. Це ще не створює реальної конкуренції, але ми бачимо, що обслуговування будинків в ОСББ є ефективнішим, оскільки використання сплачених власниками квартир коштів на утримання будинків контролюють і самі власники, і правління об’єднань. Приватизація житлового фонду не повинна приводити до появи утриманського ставлення власників житла до свого майна. Треба подолати інертність мислення і ту звичну очікуваність, що тільки комунальні підприємства й надалі нестимуть увесь тягар щодо утримання й модернізації житла. Міська влада допомагає у вирішенні багатьох питань при організації ОСББ. Значним та дуже ефективним заходом було ухвалення міською радою у 2011 році програми сприяння діяльності ОСББ на території Луцька на 2012-2014 роки. Головною метою цієї програми було проведення капітального ремонту будинків ОСББ, при цьому 80 відсотків витрат на виготовлення кошторисної документації брав на себе міський бюджет, а 20 відсотків – це кошти об’єднань. За три роки щодо поданих на конкурс 31 проекту капітального ремонту було освоєно з міського бюджету 2 мільйони 768 тисяч гривень. У 2012 році міська рада ухвалила програму відшкодування для ОСББ відсоткових ставок за залученими у фінансових установах кредитами. З міського бюджету щорічно виділяємо близько 100 тисяч гривень для ОСББ, які взяли кредити на встановлення індивідуальних теплових пунктів й утеплення житла.
– А як надалі розвиватиметься у місті громадський транспорт?
– На моє глибоке переконання, майбутнє – за електротранспортом. Плануємо поступово збільшувати кількість тролейбусів, щоб інтервал руху між ними був до 7-10 хвилин. Цей шлях виправданий, бо це екологічно чистий, безпечний і дешевий вид транспорту. Водночас зі збільшенням тролейбусного парку будемо обмежувати доступ до центральної частини міста приватного та приміського транспорту. Кабінет Міністрів України розробив законопроект зі змінами до Закону «Про міський електротранспорт», у якому, зокрема, йдеться про запровадження автоматизованої системи проїзду. У майбутньому це дасть змогу вирішити проблему системи пільг. Буде технічна можливість замінити безплатний проїзд системою знижок, залежно від категорії, або здійснити адресні дотації. В кінцевому результаті це дозволить ефективно впливати на ціноутворення проїзду. Нова система зробить міський електротранспорт більш привабливим, дозволить посилити контроль і звітність. У перспективі потрібно поширювати систему інформування пасажирів про графіки руху на зупинках. Таку роботу ми вже розпочали на зупинці, що на проспекті Волі, 4, де працює електронне табло, на якому в автоматизованому режимі розміщено інформацію про прибуття наступного автобуса.
– Що вдалося зробити у нинішньому році для освітлення вулиць, ремонту і облаштування доріг та дворів?
– Провели ремонт освітлення на території 14 дворів багатоповерхівок. Збудували мережу зовнішнього освітлення на вулиці Селищній, що у мікрорайоні «Вишків». За кошти міського бюджету капітально відремонтували мости на вулицях Винниченка, Теремнівській. Зараз ремонтують міст на вулиці Гнідавській. Провели комплексний ремонт 12 прибудинкових територій. Капітальні і поточні ремонтні роботи на дорогах продовжено до пізньої осені у багатьох мікрорайонах. На проспекті Соборності поклали асфальт від Північного ринку до вулиці Чорновола. У наступному році будуватимуть підземний перехід біля супермаркету «Там-Там». Упродовж чотирьох останніх років ми стабільно використовували значні суми із міського, державного та обласного бюджетів, кошти меценатів і при співфінансуванні таки немало зробили, щоб міські дороги й двори мали належний стан.
– Від листопадового Майдану й упродовж складних випробувань, які лягли на долю українців у відстоюванні незалежності держави на Сході, на похоронах Героїв і у співчутті їхнім сім’ям ви були разом із лучанами. Як змінили вас ці події? Як міська влада підтримує сім’ї загиблих, учасників АТО?
– У кожного покоління є свої герої. Для нас це Герої Небесної сотні, які з дерев’яними щитами йшли під кулі, і Герої, які відстоюють незалежність України у боях із російськими агресорами на Сході. Багато молодих життів, на жаль, покладено за свободу і за те, щоб українці жили вільно, під мирним небом. Це був дуже важкий рік, коли у Луцьку, по суті, не знімали жалобних стрічок із приспущених прапорів. Ми не святкували День міста, історичну річницю з’їзду європейських монархів у Луцьку. Були скасовані всі розважальні заходи. Кожен з болем переживав цей сум і найбільші втрати. Як чоловік, я також відчуваю свій обов’язок перед Україною і готовий іти воювати. Про це говорили мені й мої діти. Найважче хоронити молодих, знаходити слова для співчуття батькам. Як усі українці, я бажаю одного – щоб з Божою поміччю ми здобули мир і щоб більше не було смертей. Міська влада насамперед подбала про підтримку сімей військовослужбовців, які перебувають у зоні АТО. Ще на початку трагічних подій я ініціював створення своєрідної ради, яка опікуватиметься сім’ями загиблих лучан. Для оперативного вирішення соціально-побутових проблем за кожною такою сім’єю закріплені секретар міської ради та заступники міського голови. Згодом і міська рада ухвалила програму соціального захисту сімей військовослужбовців, які перебувають в АТО. 480 членам таких сімей надано грошову допомогу з міського бюджету. Усі сім’ї військовослужбовців забезпечено медичним супроводом. Подбали про оздоровлення дітей, організували їхнє безкоштовне харчування у садочках і школах. Повністю списали заборгованості за житлово-комунальні послуги сім’ям загиблих. Звільнили від плати за утримання будинків та прибудинкової території військовослужбовців і членів їхніх сімей. Міськвиконком ухвалив рішення про їхній безплатний проїзд у міському громадському транспорті. Маємо чіткий облік усіх мобілізованих. Допомагаємо військовим, які лікуються в Луцькому гарнізонному військовому госпіталі, у лікарнях Києва, Дніпропетровська, Одеси. Щоб не залишити поза увагою жодну сім’ю, на кожного військовослужбовця складено соціальний паспорт. Працівники департаменту соціальної політики, закріплені відповідальні працівники виконавчих органів міської влади виявляють окрему особливу увагу сім’ям лучан, які захищають Батьківщину. Ми зобов’язані увіковічити пам’ять про Героїв для майбутніх поколінь – стелою на честь Небесної сотні на міському меморіалі, пам’ятними знаками, в каплиці на П’ятницькій гірці. Іменами Героїв будуть названі вулиці. Пам’ять про них житиме завжди в наших серцях, у нашому розбудованому Луцьку, у вільній європейській Україні, для якої ще дуже багато треба докласти праці і сил.
Вів інтерв’ю Михайло Світліковський
Газета “Луцький замок”, 13 листопада 2014 року