Над приміщенням Луцької міської ради замайорів Прапор Надії
Прапор Надії став новим національним символом України, як знак підтримки наших військових та цивільних, які досі перебувають у полоні, безвісти зниклих і тих, чиї долі залишаються невідомими.
Він складається з двох горизонтальних смуг: білої зверху, що символізує надію, свободу та віру в повернення і чорної знизу, що уособлює біль, полон, втрати і невідомість. Цей контраст передає стан очікування: між світлом і темрявою, між життям і невизначеністю.
Ідея запровадити Прапор Надії належить Сергію Волинському (позивний “Волина”), командиру 36-ї окремої бригади морської піхоти, який сам перебував у російському полоні після оборони Маріуполя. Після звільнення Сергій ініціював петицію до Президента України з проханням створити офіційний символ пам’яті про полонених.
Чорно - білий стяг піднімають на державних установах, у публічних місцях та на патріотичних акціях, бо підтримка українців — найпотужніша зброя, а Прапор Надії — це знак пам'яті, боротьби і солідарності, який промовляє навіть тоді, коли бракує слів.
Сьогодні ж на прохання рідних військовополонених та зниклих безвісти військовослужбовців встановили на будівлі міської ради Прапор Надії, щоб нагадати суспільству й міжнародній спільноті про тих, хто чекає своїх на повернення додому та підтримати родини полонених і зниклих безвісти.
Управління інформаційної роботи міської ради
(777904, 777946, 724727, 777937)