У Луцьку проаналізували доступ дітей з ООП та інвалідністю до освітніх і реабілітаційних послуг
У четвер, 8 жовтня, у Луцькому бізнес-просторі презентували результати дослідження «Забезпечення доступу дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю до системи послуг. Аналіз стану, розривів та стратегія розвитку в Луцькій міській територіальній громаді до 2030 року».
Дослідження охопило 2022–2025 роки та мало на меті оцінити, наскільки діти з особливими освітніми потребами та інвалідністю мають доступ до освіти, реабілітаційних та інших необхідних послуг, визначити проблеми й розриви між нормативними вимогами та практикою, а також напрацювати модель розвитку системи до 2030 року.
На відкритті заходу виступила перший заступник міського голови Ірина Чебелюк.
«Сьогодні мені хочеться говорити фразу: “Чужих дітей не буває”. Для Луцька діти завжди в пріоритеті в будь-якій сфері: інклюзивна освіта, опіка й піклування, медичні послуги. Адже вони не просто наше майбутнє — вони наше сьогодні. Маємо багато викликів, з якими стикаємося та працюємо щодня. Проте наша команда комплексно підходить до їх вирішення. Я дякую ЮНІСЕФ за те, що ви даєте можливість нам подивитися та проаналізувати нашу роботу і спільно напрацювати важливі кроки для нашої громади», — зазначила Ірина Чебелюк.
Дослідження провела Ганна Слозанська — докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри спеціальної та інклюзивної освіти Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, професорка Українського католицького університету.
Під час роботи проаналізували нормативну базу, статистичні дані, мережу закладів та міжвідомчу взаємодію. Також дослідники опитали батьків, педагогів і фахівців інклюзивно-ресурсного центру.
Що показало дослідження
Кількість дітей з особливими освітніми потребами та/або інвалідністю в громаді за чотири роки суттєво зросла — з 1257 у 2022 році до 2388 у 2025-му.
Водночас майже втричі зменшилася частка дітей, які взагалі не охоплені навчанням. Якщо у 2022 році таких дітей було 12,97 %, то у 2025-му — 4,52 %. Це один із ключових позитивних результатів, зафіксованих у дослідженні.
Станом на 2025 рік 42,5 % дітей з ООП — раннього та дошкільного віку, до 5 років, ще 57,5 % — шкільного віку, від 6 до 18 років.
Найбільше дітей навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти — 33,25 %, а також в інклюзивних і спеціальних класах закладів загальної середньої освіти — 24,12 %. Частина дітей продовжує навчатися у спеціальних закладах або за індивідуальною формою.
Водночас дослідження виявило значні проблеми з доступом до реабілітаційних послуг. У 2025 році лише 5,34 % дітей з інвалідністю отримали реабілітаційну допомогу за програмою НСЗУ. Понад 94 % дітей такої підтримки за цією програмою не отримали.
Окремий виклик — кадрове забезпечення. На 2388 дітей з ООП у громаді припадає лише п’ять учителів-дефектологів та два психологи інклюзивно-ресурсного центру. Таке навантаження обмежує можливості фахівців щодо якісного супроводу дітей та їхніх родин.
Які проблеми потребують вирішення
Серед основних системних проблем дослідники назвали недостатню узгодженість алгоритмів між законодавством і практикою, відсутність чітких механізмів контролю та відповідальності, кадровий дефіцит, а також ризик формального підходу до інклюзії.
Зокрема, сама кількість інклюзивних класів чи груп не завжди свідчить про якість послуг, які отримують діти. На це також впливають воєнні та інфраструктурні обмеження.
За результатами дослідження запропонували конкретні кроки на 2026–2027 роки. Серед них — підвищення кваліфікації педагогів, подолання формального підходу до індивідуальних програм розвитку, створення зрозумілого алгоритму дій для батьків після встановлення діагнозу та запуск інформаційного порталу.
Також пропонується розблокувати послугу раннього втручання, забезпечити наступність допомоги дитині від пологового будинку до системи освіти, удосконалити облік дітей, які випадають із системи послуг, та передбачити фінансову мотивацію для вихователів інклюзивних груп у дитсадках.
Окрему увагу приділили доступності інклюзивно-ресурсного центру та розвитку партнерства між громадою, державою, міжнародними донорами й іншими партнерами.
Практичні механізми реалізації запропонованих рішень під час панельної дискусії обговорили перший заступник міського голови Ірина Чебелюк, директор департаменту освіти Віталій Бондар та начальник управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ліна Галан.
Напрацьовані за результатами дослідження пропозиції планують використати для подальшого розвитку системи послуг для дітей з особливими освітніми потребами та інвалідністю в Луцькій міській територіальній громаді.