«Треба захищати Україну, хто, як не ми»: на війні загинув лучанин Андрій Профорук
13 листопада на Донеччині загинув 37-річний лучанин Андрій Профорук. У липні 2024 року став на захист України. Рідні згадують його як щиру, добру та мужню людину, яка понад усе любила свою Батьківщину.
Андрій Володимирович Профорук народився 26 лютого 1989 року в Луцьку. Навчався у загальноосвітній школі № 25, згодом здобув фахову освіту в училищі за спеціальністю «Ремонт автомобілів». Вищу освіту здобув у ВІЄМі.
Перед військовою службою працював начальником з техніки безпеки на підприємстві «Санрайз». У липні 2024 року став на захист України.
Загинув 13 листопада 2026 року під час виконання бойового завдання в районі південної околиці населеного пункту Дружківка Краматорського району Донецької області.
У захисника залишилися батьки — мама Галина Іванівна та тато Володимир Миколайович, рідний брат Олександр, двоюрідні сестра і брат.
Мама розповіла, що Андрій був щирим, добрим, відповідальним і сміливим. Він усвідомлював свій обов’язок захищати Україну.
«Він був дуже чесним. Справжній патріот. Любив Україну. Не боявся служби. Казав: “Мамо, треба йти допомагати нашим хлопцям, бо їм там важко. Треба захищати Україну, хто, як не ми”. І пішов, не ховаючись від мобілізації», — розповіла мама.
Двоюрідна сестра Альона згадує, що Андрій дуже любив читати, іноді сам писав, а також завжди залишався оптимістом, навіть у найважчих ситуаціях на фронті.
«Андрій був дуже добрий, чесний, відданий своїй присязі. Він так любив Україну і все, що стосується Батьківщини. Дуже багато читав, особливо сучасну українську літературу. Записував свої роздуми під час служби. Дуже любив автора Артура Дроня», — розповіла двоюрідна сестра захисника.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Андрія.
Вічна і світла пам’ять захиснику!