У цьому році виповнюється 125 років з дня народження двічі Героя Радянського Союзу Сидора Ковпака
Враховуючи вагомий внесок Сидора Артемовича Ковпака у визволення України від фашистських окупантів у роки Великої Вітчизняної війни, відзначаючи його великий внесок у прискорення Перемоги, 26 травня 2012 року на державному рівні урочисто відзначатимуть 125-річчя з дня його народження.
У місті Луцьку в загальноосвітніх закладах міста протягом квітня – травня відбуваються дні інформування, тематичні уроки, лекції, семінари та зустрічі за участю колишніх партизанів та підпільників Великої Вітчизняної війни, у бібліотеках міста – тематичні виставки, літературні вечори, присвячені життю двічі Героя Радянського Союзу Сидора Артемовича Ковпака.
Довідково. Сидір Артемович Ковпак народився 7 червня 1887 року в селі Котельва на Полтавщині у бідній селянській родині. Закінчив церковно-приходську школу. З 10 років Сидір Ковпак наймитував у місцевого крамаря, виконував брудну і важку роботу. Відбувши військову службу, працював у Саратові у річковому порту і трамвайному депо чорноробом.
На початку першої світової війни, в липні 1914 року, Ковпака мобілізували у царську армію. У 1916 році у складі 186-го піхотного полку Асландузского він брав участь у Брусилівському прориві, прославився як відважний розвідник і був двічі нагороджений Георгіївським хрестом.
Бувалий солдат - фронтовик перейнявся революційними настроями і став на бік більшовиків. У 1917 році солдати обрали Сидора Ковпака в полковий комітет, за рішенням якого Асландузскій полк не виконав наказу уряду Керенського про наступ, і командування фронту відвів полк у резерв. З часом солдати полку розійшлися по домівках.
У 1918 Ковпак повернувся на Полтавщину, в рідну Котельву, де брав активну участь у боротьбі за владу Рад, очолював земельну комісію з розподілу поміщицьких земель серед селян-бідняків.
У період Громадянської війни Ковпак став на чолі Котелевського партизанського загону. У травні 1919 року партизанський загін влився до діючої Червоної Армії. У складі 25-ї Чапаєвської дивізії Ковпак брав участь у розгромі білогвардійських військ під Гур'єв, а також у боях проти військ Врангеля під Перекопом і в Криму. У цьому ж році вступає до лав КПРС.
У 1921-1925 роках Сидір Ковпак працював помічником, а потім військовим комісаром у Токмаку, Генічеську, Кривому Розі, Павлограді. З 1926 року він на господарській і партійній роботі. На перших виборах до місцевих Рад, після прийняття Конституції СРСР 1936 року, Ковпак був обраний депутатом Путивльського міської Ради, а на його першій сесії - головою виконкому. На цій посаді Сидора Ковпака і застала Велика Вітчизняна війна.
У липні 1941 року в Путивлі для боротьби в тилу ворога було сформовано партизанський загін, командиром якого Путивльський райком партії затвердив С. А. Ковпака. Матеріально-технічна база загону була закладена в Спадщанському лісі. Перші бойові дії проти гітлерівських окупантів партизанський загін розпочав у районі села Сафоновка.
У 1941-1942 роках з'єднанням Ковпака були здійснені рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській і Брянській областям, в 1942-1943 роках - рейд з брянських лісів на Правобережну Україну по Гомельській, Пінській, Волинській, Рівненській, Житомирській та Київській областях; в 1943 році - Карпатський рейд. Сумське партизанське з'єднання під командуванням Ковпака С. А. пройшло з боями по тилах німецько-фашистських військ понад 10 тисяч кілометрів, розгромило гарнізони противника в 39 населених пунктах. Рейди Ковпака зіграли велику роль в розгортанні партизанського руху проти німецько-фашистських окупантів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1942 року за успішне проведення бойових операцій зі знищення ворожих гарнізонів, бойової техніки супротивника, підриву залізничних споруд Ковпаку Сидору Артемовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі "Золота Зірка" (№ 708). Враховуючи активну участь С. А. Ковпака у розвитку партизанського руху, Центральний Комітет партії рішенням від 2 жовтня 1942 затвердив його членом нелегального ЦК КП (б) України.
9 квітня 1943 С.А. Ковпаку було присвоєно військове звання "генерал-майор". У Москві у всіх наказах і радіограмах з'єднання Ковпака іменувалося "військова частина № 00117". До виходу в Карпатський рейд з'єднання налічувало близько 2000 партизанів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 січня 1944 року за успішне здійснення Карпатського рейду генерал-майор Ковпак Сидір Артемович нагороджений другою медаллю "Золота Зірка" (№ 16). У грудні 1943 року С. А. Ковпак у зв'язку з хворобою відбув до Києва на лікування. 23 лютого 1944 з'єднання було переформовано в 1-шу Українську партизанську дивізію імені двічі Героя Радянського Союзу Ковпака.
З 1944 року С. А. Ковпак - член Верховного суду Української РСР, з 1947 року - заступник Голови Президії, а з 1967 року - член Президії Верховної Ради Української РСР. Депутат Верховної Ради СРСР 2-7-го скликань.
Легендарний партизанський командир С.А. Ковпак жив у Києві. Помер 11 грудня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороджений чотирма орденами Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Богдана Хмельницького 1-го ступеня, орденом Суворова 2-го ступеня, медалями, а також орденами і медалями Польщі, Угорщини та Чехословаччини (за матеріалами сайту «Українська нація»).
Відділ інформаційної роботи міської ради
(777904, 777946, 720665)