До головного контенту
  1. Головна
  2. Оперативна інформація

У Луцьку попрощалися з батьком чотирьох дітей Ігорем Маликом, який загинув на війні після повернення з шпиталю

У Луцьку попрощалися з батьком чотирьох дітей Ігорем Маликом, який загинув на війні після повернення з шпиталю

У понеділок, 16 листопада, у Луцьку провели в останню дорогу 40-річного Ігоря Малика — люблячого батька чотирьох дітей, спортсмена, який із дитинства захоплювався боксом, і мужнього воїна. Навіть після поранення він повернувся до побратимів, щоб продовжити виконувати бойові завдання. 

Провести захисника в останню дорогу разом з родиною прийшли друзі, побратими, представники міської влади і небайдужі мешканці громади. 

Ігор Малик народився 22 серпня 1986 року в Луцьку. Навчався у загальноосвітній школі № 15. Із дитинства захоплювався боксом, якому присвятив значну частину свого життя.

Найбільшою цінністю для Ігоря була родина. Він був люблячим батьком чотирьох дітей — Матвія, Анюти, Анастасії та Даниїла. Увесь вільний час присвячував дітям, намагався бути поруч, підтримувати їх і дарувати свою любов.

Рідні та друзі згадують Ігоря як добру, щиру й чуйну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу. Він ніколи не здавався і був справжнім борцем — як у житті, так і на війні. Його поважали за доброту та готовність підтримати інших. Навіть у день загибелі, попри те, що мав перебувати на лікарняному, Ігор вирушив допомогти побратимам.

Солдат Ігор Юрійович Малик загинув 7 листопада 2026 року внаслідок дій противника під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелена Долина Дніпропетровської області.

«Я тут життя віддам, щоб ви жили і були», — сказав Ігор рідним, коли пішов на службу.

 
 
 
 
 
 
 
 

За два тижні до загибелі Ігор отримав поранення. Перебував у шпиталі, однак після лікування повернувся до виконання бойових завдань.

Швагро Ігоря Іван розповів, що той був люблячим батьком, якого діти дуже любили й поважали. Також він присвятив своє життя боксу, був призером обласних та всеукраїнських турнірів.

На згадку про Ігоря в Івана залишився годинник, який той подарував йому на 25-річчя. Саме з цим годинником чоловік прийшов провести рідну людину в останню дорогу.

Попрощатися з другом дитинства прийшов іще один Іван. У його пам’яті Ігор назавжди залишиться веселим, життєрадісним, надійним і порядним чоловіком, який завжди тримав голову гордо піднятою.

«Ігор був надійним товаришем, дуже хорошою і порядною людиною, люблячим батьком. Два тижні тому підірвався на міні, міг залишатися ще у шпиталі, однак після поранення швидко повернувся на службу. Розмовляв із ним, коли він перебував у шпиталі. Казав: “Мушу їхати”, — і повернувся далі виконувати завдання. Часто телефонував із фронту, розповідав, як йому пощастило з побратимами і командуванням», — поділився чоловік.

 
 
 
 
 
 
 
 
 

 Поховали Ігоря Малика у секторі Почесних поховань на міському кладовищі у с. Гаразджа.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям і побратимам полеглого захисника.

Вічна пам’ять, шана і слава Герою!