Виставка до 85- ї річниці Волинського краєзнавчого музею «Люльки і самовари в історичному інтер’єрі. Презентація двох музейних колекцій»
Ювілей музею - це чудова нагода для демонстрації його колекцій, якими музейні співробітники опікуються з перших днів закладу і до теперішнього дня. Цього разу однією виставковою експозицією об’єднано дві з таких – колекції люльок і самоварів.
Колекція люльок стала предметом зацікавлень луцьких музейників вже з перших років; з більш як 300 одиниць зберігання – 177, тобто більша частка, набута музеєм у міжвоєнних період. Мініатюрні керамічні витвори, що їх традиційно пов’язують з побутом українських козаків, надходили здебільшого в результаті дарувань, значно меншою мірою – археологічних розкопок. Лише невелика частина збірки представлена цілісними зразками. Найціннішими з погляду історичного краєзнавства є люльки, які мають географічну прив’язку стосовно місця їх виявлення. Відомо про знахідки люльок, наприклад, – у Перемилі, Коршеві, Володимирі-Волинському і Луцьку.
Інакша доля комплектування колекції самоварів, яка є однією з наймолодших в музейних фондах. Інтенсивно збірка почала поповнюватись в останні два десятиліття внаслідок успішної співпраці волинських митників і примузейної експертної комісії. Сьогодні колекція самоварів Волинського краєзнавчого музею налічує майже 100 одиниць 26-ти виробників, з яких 93 мають експозиційний вигляд.
Тільки на перший погляд люлька і самовар різні за призначенням предмети. За задумом музейної виставки вони об’єднані спільною утилітарною рисою – це досконалі винаходи людства, що дозволяють з користю використовувати дари цілющого рослинного світу. Люлька-носогрійка, як трубка «східного типу», що використовувалась українським козацтвом в якості індивідуального інгалятора, стала продовженням дуже давніх місцевих традицій обкурювання лікувальними травами. А самовар – це безперечний чемпіон з якості приготування всесвітньоулюбленого напою з листя чайного дерева. З цієї точки зору організатори дослідили побутування на Волині трав’яних та інших традиційних напоїв. Предметом попереднього дослідження стали різновиддя посуду для споживання напоїв, шляхи їх потрапляння на Волинь, а також рецептів, смаків, кулінарних звичок. Можливо відкриттям для багатьох відвідувачів виставки стануть сюжети про культуру вживання чаю, кави та інших напоїв в Луцьку та околицях, переказані з уст відомих чи малозвісних персонажів волинської історії. Зокрема, досі лишається загадкою, чи не був прихильник Луцького Хрестовоздвиженського братства Юрій Колчицький, який уписався до братства в 70-і рр. XVII ст. тим чоловіком, який першим познайомив європейців з рецептом «віденської» кави. Або, що подивувало Пантелеймона Куліша, коли він пив чай під час свого луцького побуту? А хіба нецікаво теперішнім кавоманам дізнатись, якого сорту каву подавали у волинських придорожніх корчмах на початку XIX ст.?
Виставка працюватиме у весняно-літній сезон в дні роботи музею: з понеділка по четвер і неділю з 10-00 по 18-00.
З нетерпінням чекаємо цікавих до історії, гурманів та просто прихильників музею.
15 травня 2014 р., 12-00
Луцьк, вул. Кондзелевича 5
Музей історії Луцького братства