«Дункан. Макрокосмос бойової землі»: у Луцьку відкрили фотовиставку безвісти зниклого воїна Олександра Країла
У неділю, 30 серпня, у Волинській обласній бібліотеці для юнацтва відкрили відкрили фотовиставку безвісти зниклого воїна Олександра Країла «Дункан. Макрокосмос бойової землі».
Військовослужбовець і фотограф Олександр Країло на позивний «Дункан» має статус зниклого безвісти.
Виставку ініціювала дружина воїна Світлана Долгальова. На експозиції представлені фото, зроблені Олександром під час бойової служби на Лиманському напрямку Донецької області у 2023-2024 роках.
«Для Олександра фотографія була не просто захопленням – це був спосіб донести непомітну красу навколишнього світу. Це його своєрідна форма медитації, у якій він знаходив світло там, де, здавалось би, його вже не може бут. Це було вміння бачити красу серед руїн, помічати живе в найнесподіваніших сюжетах і щиро ділитися цим Світлом своєї душі», – розповіла дружина Олександра Світлана.
На виставку завітали секретар міської ради Андрій Разумовський, перший заступник міського голови Ірина Чебелюк, директор департаменту з питань ветеранської політики Олег Кобилинський.
Андрій Разумовський у вітальному слові відзначив важливість проведення таких заходів, адже вони не лише про творчість, а й про пам’ять.
«Дякую організаторам та родині захисника за активну позицію. Завжди можете розраховувати на нашу підтримку», – зазначив посадовець.
«Ця виставка – пам’ять про людину, воїна, фотохудожника, який дивлячись в очі смерті, перебуваючи на війні, помічав інший маленький світ. Зараз ми дивимося на його роботи і згадуємо про нього. А пам’ять живе, доки ми про це говоримо», – зазначив Олег Кобилинський під час відкриття експозиції.
«Серед вибухів, обстрілів, дзижчання дронів, втоми і втрат, серед попелу та зруйнованих ландшафтів він у всьому бачив життя. Якщо була така нагода між боям, він годинами спостерігав за життям комашок, знімав їхні маленькі історії, наповнені емоціями. Міг створити цілий фотосюжет, описуючи їхнє життя. Його світлини – про спокій , ніжність і диво існування, яке не зникає навіть на війні», – додала пані Світлана.
«Олександр ніс бойові чергування, відбивав атаки ворога, дивився в очі смерті й щоразу обирав життя. Він рятував, підгодовував, евакуйовував хвостатих друзів під час служби, бо не міг інакше. Одну з врятованих собак, привіз до Луцька, тепер це живе продовження його турботи», – розповіла дружина захисника.
Свої роботи Олександр публікував у всеукраїнській спільноті «Комахи України».
Символічно, що відкриття виставки відбулося у Міжнародний день жертв насильницьких зникнень — день, покликаний підтримати родини зниклих безвісти та нагадати про надзвичайно важливе: доля кожної людини має бути встановлена.
Відділ інформаційної політики