На що слід звернути увагу при оформленні трудових відносин між роботодавцем і найманими працівниками
1 січня 2017 року відбувся ряд змін у сфері оплати праці найманих працівників. Зокрема, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 р. № 1774-VIII, яким було змінено поняття мінімальної заробітної плати. На сьогодні це - встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. При нарахуванні заробітної плати працівників для забезпечення її мінімального розміру відтепер не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної зарплати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» встановлено мінімальну заробітну плату в цьому році у місячному розмірі - 3200 гривень, у погодинному розмірі - 19,34 гривні.
В зв’язку із вищезазначеними змінами, за даними моніторингу рівня оплати праці на підприємствах міста, у січні місяці значно збільшилась кількість підприємств із рівнем середньої заробітної плати нижче розміру мінімальної заробітної плати. Ця ситуація стала предметом розгляду на спільному засіданні комісії з питань забезпечення своєчасності сплати податків, внесення інших обов’язкових платежів, ліквідації заборгованості з виплати заробітної плати, детінізації заробітної плати та робочої групи з питань моніторингу заробітної плати найманих працівників суб’єктів господарювання, які діють на території міста, яке відбулось 23.02.2017 року. Обговорення існуючого стану забезпечення суб’єктами господарювання міста розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 3200 грн. відбулось за участю, зокрема, представників Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, Управління Держпраці у Волинській області, Луцького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області. Присутніми було озвучено інформацію щодо запровадження негативної тенденції масового звільнення роботодавцями своїх працівників із подальшим укладенням з ними цивільно-правових угод. Подібні «маніпуляції» від початку 2017 року будуть перебувати у полі зору усіх структур, які отримують звітність від суб’єктів господарювання, та під особливою увагою органу, що здійснює контроль і нагляд у сфері додержання законодавства про працю. Водночас, працівники теж мають бути обізнані щодо правових наслідків оформлення своїх відносин із роботодавцем.
Основною відмінністю трудових договорів від цивільно-правового договору є те, що перші регламентуються Кодексом законів про працю України, а інші — Цивільним кодексом України.
При роботі за трудовим договором:
1. Виконувана працівником робота визначається у вигляді професії, спеціальності, кваліфікації чи посади, встановленої відповідно до класифікатора професій.
2. Робоче місце створюється роботодавцем і він забезпечує належні умови праці, необхідні для виконання визначених договором робіт.
3. Працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку роботодавця, конкретним його посадовим особам. Виконує роботи відповідно до графіку чи режиму роботи, встановленому роботодавцем.
4. За виконання робіт працівникові нараховується та виплачується заробітна плата в розмірі не нижче встановленого законодавством.
Цивільно-правовий договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення цієї мети договір вважається виконаним і дія його припиняється. Тобто, він застосовується для реалізації визначених, найчастіше разових робіт.
При виконанні робіт за цивільно-правовим договором виконавець виконує визначені договором роботи на власний страх та ризик. Договором можуть передбачатись умови надання сировини чи матеріалів для виконання цих робіт. Цим договором може встановлюватися початковий та кінцевий терміни, в межах яких виконавець повинен виконати визначені договором роботи відповідно до власного графіку роботи та виходячи лише з власних можливостей. Виконавцю згідно зданої відповідно до акту роботи виплачується дохід у розмірі, встановленому самим договором. До цього доходу, крім оплати його праці, може включатись й вартість інших витрат, які він поніс при виконанні роботи.
Таким чином, предметом трудового договору є процес виробництва і праці, а предметом договору цивільно-правового характеру — результат конкретної роботи.
Трудове законодавство поширюється на працівника в повному обсязі – обов’язково має бути внесення запису до трудової книжки, гарантується надання щорічних відпусток, підвищеної оплати за роботу в нічний час, у святкові та неробочі дні, за роботу у важких та шкідливих умовах праці, має бути забезпечено загальнообов’язкове державне соціальне страхування працівника. У той час, як за цивільно-правової угоди діють тільки норми цивільного законодавства.
Якщо договір, який укладено з працівником, містить хоч одну ознаку трудового договору, то такі відносини можна вважати трудовими. Наявність ознак трудового договору в договорах цивільно-правового характеру є підставою для визнання таких договорів недійсними та притягнення керівника до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.
Департамент економічної політики 777907