1. Головна
  2. Оперативна інформація

У Луцьку урочисто відкрили меморіальну дошку Петра Маха

У Луцьку урочисто відкрили меморіальну дошку Петра Маха

    Сьогодні на фасаді приміщення спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 1 за участю вчителів та учнів навчального закладу, родини поета, друзів, громадськості Луцький  міський голова Микола Романюк урочисто відкрив меморіальну дошку відомого волинського письменника і поета.

   У своїй промові міський голова відзначив, що знав Петра Маха особисто і пам’ятає його як хорошу та добру людину. «Він переживав за все, що робиться в державі та мріяв, щоб Україна була незалежною. Дуже любив зустрічатися зі студентами, молоддю та користувався у них великим авторитетом. Спогади про цю видатну особистість завжди  житимуть у наших серцях», - додав Микола Романюк.

   Про талант та авторитет письменника, невтомну працю над словом, невичерпну енергію, відданість Україні згадували голова Волинської обласної організації Національної спілки письменників України  Олег Потурай, дружина поета – Марія Мах, яка зазначила, що сенсом життя Петра Петровича була любов до народу, до України та Бога, а Волинь він  вважав своєю малою Батьківщиною.

    Учителі ж розповіли про роль поета в житті та культурі міста і школи, присутні оглянули літературно-меморіальну експозицію, присвячену творчості Петра Маха, яка  розташована у приміщенні навчального закладу.

 

    Мах Петро Петрович народився 25 травня 1934 року в селі Корхові Білгорайського повіту Люблінського воєводства (Польща), хоча його родина по дідовій лінії сягає Володимир-Волинського берега над Бугом. У квітні 1941 року батько Петро Олексійович трагічно загинув від рук польського шовініста, і мати Анастасія Дмитрівна взяла на себе весь тягар утримання сім’ї. В 1944 році їх депортували на Радянську Україну. Вони опинилися в голодному Мелітополі. В кінці 1945 року повернулися на Волинь.

     Петро Мах навчався в Підгаєцькій семирічці, у Луцькій середній школі №1. Закінчив українське відділення філологічного факультету Львівського університету імені Івана Франка. Згодом, вже після закінчення Львівського університету, коли працював у волинській обласній газеті, в розгул атеїзму він не відступився від передсмертного слова матері і поховав її по-християнськи, зі священиком, - був звільнений з роботи. Тільки підтримка Олеся Гончара та Олександра Сизоненка допомогла отримати місце виїзного редактора видавництва «Каменяр» по Волинській та Рівненській областях.

     Друкував свої перші твори на сторінках львівської преси. В 1958 році побачила світ його дебютна збірка поезій «Перші промені». В університеті керував літературною студією «Франкова кузня».

     Петро Мах – автор понад 30 книг поезій, прози, історичних есеїв, сценаріїв чотирьох телефільмів. А його пісні «Ожини», «Лілея», «Вишивала мати зозуленьку…», «Питала мати в далини…», «Лесина казка», «Мавки», «На білих крилах рушників», «Сповідь Сивого Клена», «Айстри осінні», «Ген на узліссі хрест мовчить…» (музика Віктора Герасимчука, Анатолія Пашкевича, Бориса Буєвського, Валерія Маренича, Богдана Янінського, Ярослава Найди) широко знані не лише в Україні, а й за її межами.

     Після збірки «Перші промені» вийшли книги: «Поезії» (1960), «Гостини у матері» (1971), повість «Віра Глод» (1966), історичний есей «Козацькі могили» (1972), романи «Вруна» (1978), «Дикий брід» (1990), збірки поезій «Плеса» (1981), «Крайполе» (1984). У Москві вийшла книга поета у перекладі російською мовою «Светелка» (1986). Твори Петра Маха друкувалися в антологіях поезії в Польщі, Румунії, Грузії, Болгарії, Білорусі, Словаччині, Чехії.

      Свого часу Петро Мах серйозно захопився освоєнням такого різновиду поезії, як пастелі. Після опублікування в журналі «Дніпро» схвально відгукнувся про них Максим Рильський. Малюнки словом (ритмізована поезія) – це «біографія життя нашого», як висловився про творчі пошуки Петра Маха Олесь Гончар.

      Національному відродженню незалежної України, духовному розвитку суспільства, утвердженню правди і волі на землі Дніпровій присвячені книги «На білих крилах рушників» (1997), «Христос воскрес – воскресне Україна!» (1999), «Ластівка із крилами журби» (2004). Нова з’ява на творчому полі Петра Маха – «Корогва» (2008) – оспівує козацьку волю, подвиги вояків УПА.

      Петро Мах нагороджений почесною грамотою Президії Верховної Ради України, іменною медаллю уряду, Відзнакою Президента, Лауреат літературних премій імені Олександра Гаврилюка, Агатангела Кримського.

     Помер у березні 2011 року.

     Рішенням Луцької міської ради від 27.05.2009 № 41/77 Маху Петру Петровичу присвоєне звання «Почесний громадянин міста Луцька».

     Відділ інформаційної роботи міської ради

    (777904, 777946, 720665)